Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

всю гору

  • 1 во всю рысь

    НА РЫСЯХ; НА ВСЕХ РЫСЯХ
    [PrepP; these forms only; adv; fixed WO]
    =====
    1. во всю рысь ехать, идти и т.п. Also: НА ПОЛНЫХ РЫСЯХ( of a horse or a horse and its rider) (to move) at a gait between a walk and a canter in speed:
    || на всех ( полных) рысях at a full < fast> trot.
         ♦ Он тронул лошадь, скомандовал и в то же мгновение, услыхав за собой звук топота своего развёрнутого эскадрона, на полных рысях, стал спускаться к драгунам под гору (Толстой 6). He touched the horse, gave the command, and at the same instant, hearing the hoofbeats of his squadron deployed behind him, rode at a full trot down the hill toward the dragoons (6a).
    2. во всю рысь бежать, мчаться, нестись и т.п. Also: ВО ВСЮ РЫСЬ all highly coll (of a person) (to run, race etc) at a relatively rapid or quite rapid pace (depending on the verb of motion used in conjunction with the idiom):
    - at a good (fast, quick etc) pace;
    - [the equivalent incorporates the verb of motion] trot (off <down the street etc>).
         ♦...Когда мы подъехали к хвосту очереди, из-за угла выскочил парень с двумя пакетами апельсинов и на рысях помчался к парадному входу - обмывать, значит, это дело (Аксенов 1). As we drove up to the line a guy with two bags of oranges popped out from around the corner and trotted off toward the front entrance-to celebrate his purchase, I guess (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > во всю рысь

  • 2 во всю прыть

    (бежать, нестись, мчаться и т. п.)
    разг.
    go at full (breakneck) speed; belt along; run as fast as one's legs can carry one; race like the wind; cf. go like a bat out of hell

    А казаки летели во всю прыть на конях и прямо поворотили к лесу. (Н. Гоголь, Тарас Бульба) — The Cossacks galloped flat out and headed for the wood.

    Мы уже неслись во всю прыть, через село, вкруг плетней, вправо, влево, под гору. (А. Бестужев-Марлинский, Страшное гаданье) — We were already racing like the wind, through the village, round wattle fences, right, left, down a hill.

    Собака во всю прыть бежала следом, вывалив длинный горячий язык. (И. Ракша, Весь белый свет) — The dog ran along behind as fast as her legs could carry her, her long hot tongue hanging out.

    Русско-английский фразеологический словарь > во всю прыть

  • 3 cover

    1. III
    1) cover smb., smth. - a sleeping child (a feverish patient, one's knees, smb.'s shoulders, etc.) укрывать / накрывать, укутывать / спящего ребенка и т. д.; cover a saucepan накрывать кастрюлю крышкой; cover one's head покрывать / повязывать / голову; надевать шляпу / шапку / ; cover oneself укрываться, накрываться, укутываться; snow covered the fields (the hills, the roads, etc.) снег покрыл поля и т. д.; clouds covered the sun тучи закрыли солнце; dust covered his shoes его ботинки были покрыты пылью; the troops (the Roman legions, etc.) covered the country войска и т. д. наводнили страну
    2) cover smth. cover one's face (one's head, etc.) закрывать / прятать / лицо и т. д.; cover one's confusion (one's annoyance, one's nervousness, one's mistake, etc.) скрывать свое смущение и т. д., не показывать своего смущения и т. д.; cover one's tracks заметать свои следы; he only said that to cover himself он сказал это для перестраховки
    3) cover smth. cover the distance (five miles, thirty kilometres, etc.) покрыть / пройти, проехать / расстояние и т. д.
    4) cover smth. cover the whole subject исчерпать тему; cover a wide field (a wide area) охватывать / затрагивать / широкую область (широкий круг вопросов); the law covers all such matters закон предусматривает все подобные случаи; the law does not cover this case на этот случай закон не распространяется
    5) cover smth. cover the talks освещать переговоры; cover the trial вести репортаж из зала суда; cover the fire поместить в газете репортаж о пожаре
    6) cover smth. cover the expense (all one's expenses, the advance made to smb., the deficit, etc.) покрывать / оплачивать / расходы и т. д; this will cover your carfare to school этого тебе хватит на дорогу в школу; the price covers the cost and delivery цена включает стоимость и доставку
    7) cover smth., smb. cover the passage (the man, every approach to the positions held by our infantry, etc.) держать под прицелом или под наблюдением проход и т. д.; cover the retreat (the march of the army, the advance of the main army, the landing of the invading troops, etc.) прикрывать / обеспечивать / отступление / отход / и т. д.
    2. IV
    1) cover smth. in some manner cover smth. partly (all over, etc.) покрывать что-л. не полностью / частично / и т. д.; the snow completely covered the mountain снег покрыл / окутал / всю гору
    2) cover smth. in some manner cover one's face instinctively инстинктивно закрыть лицо [руками]; cover one's head protectively защитить голову, закрыв ее руками
    3) cover smth. in some manner cover three miles quickly (slowly, etc.) быстро и т. д. пройти три мили; cover smth. in some time cover thirty miles that day (every day, etc.) пройти тридцать миль за этот день и т. д.
    4) cover smth. in some man ner cover the subject completely (the question exhaustively, etc.) исчерпать тему полностью и т. д., he covered the ground thoroughly он тщательно изучил проблему
    3. XI
    1) be covered that hole should be filled, not covered яму надо засыпать, а не просто накрыть / прикрыть / ; be covered with / by / smth. be covered with mud (with fur, with hair, with grass, etc.) быть покрытым грязью и т. д.; the streets are covered with snow улицы занесены снегом; her face is covered with freckles у нее все лицо в веснушках / усеяно веснушками / ; her face is covered with pimples у нее все лицо в прыщах / покрыто прыщами /. the table was covered with books стол был завален книгами; the bush was covered with blossom куст был усыпан цветами, куст был в цвету; the meal was covered with flies мухи облепили мясо; the wall is covered with ivy стена увита плющом; the rocks (the mountainsides, etc.) are covered with pine-trees скалы и т. д. поросли соснами; the top of the mountain was covered by clouds вершина горы была скрыта за облаками; the floor was completely covered by a large rug большой ковер покрывал весь пол; have smth. covered with / in / smth. have the seats of these chairs (the sofa, the walls, the sides of the box, etc.) covered with leather (in gold brocade etc.) обивать стулья и т. д. кожей и т. д.; have the walls covered with good wallpaper оклейте стены хорошими обоями
    2) be covered by smth. I am covered by a contract гарантией мне служит контракт. be covered in some manner the loan was covered many times over долг был оплачен с лихвой; be covered by smth. against smth. be covered by insurance against fire (against burglary, against accidents.. etc.) быть застрахованным от пожара и т. д.
    3) be covered don't move! you are covered! ни с места / не двигайтесь / - буду стрелять!; be covered in some manner the road was well covered дорога хорошо простреливалась
    4. XVIII
    cover oneself behind smth. cover oneself behind a tree (behind a house, etc.) укрыться / спрятаться / за дерево и т. д.
    5. XXI1
    1) cover smb., smth. with smth. cover the child with a blanket (smb.'s knees with a rug, young plants with straw, etc.) накрывать / укрывать, укутывать / ребенка одеялом и т. д.; cover oneself with furs укутываться в меха; cover a pan with a lid накрывать, кастрюлю крышкой; cover the paths with sand (the cake with sugar, etc.) покрывать / посыпать / дорожки песком и т. д.; rain covered the streets with mud после дождя улицы были покрыты грязью; cover smb. with kisses (with ridicule, etc.) осыпать кого-л. поцелуями и т. д., cover smb. (oneself) with disgrace / with shame, with ignominy / (with glory, etc.) покрывать кого-л. (себя) позором и т. д. cover smth., smb. in smth. cover rose-trees and vine in winter укутывать / накрывать / розы и вино град на зиму; cover the child in blankets укутать ребенка в одеяла; cover smth. on smth. the floods covered a large area on both sides of the river полая вода покрыла больную площадь по обоим берегам реки
    2) cover smth., smb. with smth. cover one's eyes with one's hand (one's head with a scarf, etc.) прикрывать / закрывать / глаза рукой и т. д.; cover the child with one's own body прикрыть / защитить / ребенка собственным телом; cover smb., smth. from smth. the rock covered us (our things, etc.) from fir" (from the wind, etc.) скала защищала нас в т. д. от неприятельского огня / от пуль / и т. д.
    3) cover smth. in some time cover the distance in two hours (two miles in half the time, etc.) пройти / покрыть / расстояние за два часа и т. д., cover smth. on smth. cover three miles on foot пройти три мили пешком; cover this distance on a bicycle покрыть / пройти / Это расстояние на велосипеде
    4) cover smth. around / in / smth. cover the whole area in the vicinity (every problem in this field, etc.) изучать весь близлежащий район и т. д.', the expedition covered the ground around the village экспедиция изучила / обследовала / весь район вокруг деревни
    5) cover smth. for smth. cover the event for the radio (a fire for a newspaper, the trial for our magazine, etc.) писать о событии для радио и т. д., освещать событие по радио и т. (3.
    6) cover smb. with smth. "" smb. with a gun (with a pistol, with a revolver, with an automatic, etc.) наставить / навести / на кого-л. пистолет и т. д.

    English-Russian dictionary of verb phrases > cover

  • 4 Гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    полит. ист.
    Гора́

    Русско-украинский словарь > Гора

  • 5 гора

    1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;
    2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -
    1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);
    2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.
    * * *
    1) гора́

    в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру

    в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)

    2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява

    Русско-украинский словарь > гора

  • 6 up

    ʌp
    1. нареч.
    1) вверх по, по направлению к
    2) вдоль по;
    вглубь
    3) против( течения, ветра и т. п.)
    4) на север, к северу
    2. предл.
    1) а) указывает на движение наверх, снизу вверх вверх, наверх, под- б) указывает на движение в столицу, в центр и т. д. в, по направлению к to go up to town ≈ ехать в город в) указывает на движение вглубь: страны, территории в, на, вдоль, вглубь up North ≈ на север г) указывает на нахождение наверху, вверху наверху, вверху д) указывает на нахождение в городе, центре и т. д. в up in London ≈ в Лондоне е) указывает на нахождение в глубине страны, территории в ж) указывает на приближение к кому-л., чему-л. под-
    2) указывает на переход из горизонтального положения в вертикальное или же из состояния покоя в активное состояние вс- up with you! ≈ встань!
    3) а) указывает на увеличение стоимости, цены под- to go up in priceподняться в цене б) указывает на повышение в должности, ранге и т. п. to come up in the worldзанять более высокое положение в мире в) указывает на передачу дела в высшие инстанции He was sent up to the headmaster. ≈ Его направили к директору.
    4) указывает на начало или интенсификацию какого-л. процесса вс-, воз-, раз- to blow up the fire ≈ раздуть огонь
    5) {[передает усилительное значение to gather up the booksсобрать книги
    3. прил.
    1) идущий, поднимающийся вверх;
    восходящий;
    повышающийся Syn: ascending
    2) взволнованный, возбужденный;
    оживленный;
    в приподнятом настроении Syn: excited, elated, vivacious
    3) пенящийся;
    шипучий( о напитках) Syn: effervescent
    4) направляющийся в крупный центр или на север (особ. о поезде) ∙ Are you up on the news? ≈ Вы слышали новости? It's up to you whether we go. ≈ Вам решать, пойдем мы куда-либо или нет. The decision is up to you. ≈ Нужно, чтобы вы приняли решение.
    4. сущ.
    1) подъем, возвышение
    2) достижение, успех
    3) подорожание;
    рост стоимости Syn: rise of price, rise in price
    4) амер.;
    разг. возбуждение, волнение Syn: stimulation, excitement
    5) поезд, автобус и т. п., идущий в Лондон, в большой город или на север
    5. гл.;
    разг.
    1) а) вставать, подниматься (напр., со стула) б) всходить, взбираться( напр., вверх по горе) Syn: ascend
    2) а) поднимать;
    повышать( цены) б) продвигать( по служебной лестнице) Syn: promote
    3) вскакивать up yours поезд, автобус и т. п., идущий в большой город, в столицу или на север (редкое) лицо, занимающее высокое положение( редкое) предмет, находящийся наверху (сленг) приятная мысль;
    приятное событие - that's an up это поднимает настроение (американизм) (сленг) возбуждающий наркотик, стимулянт > in two ups (австралийское) в момент моментально, мигом > on the up поднимающийся, растущий > the curve is steadily on the up кривая все время идет вверх > on the up and up честный, открытый;
    честно, открыто;
    преуспевающий, процветающий следующий в большой город, столицу или на север (о поезде, автобусе и т. п.) - an up train поезд, идущий в столицу и т. п. - the up platform платформа, у которой останавливаются поезда, идущие в столицу и т. п. поднимающийся вверх - with a slight up gradient с небольшим подъемом растущий;
    улучшающийся - the up trend тенденция к росту шипучий (о напитках) живой, оживленный ( разговорное) быстрый( о темпе в джазовой или танцевальной музыке) (разговорное) поднимать - he upped one end of the plank он приподнял конец доски( разговорное) повышать (цены и т. п.) - they upped the prices они повысили цены - do you want me to hip fee? вы хотите, чтобы я повысил его гонорар? увеличивать (выпуск продукции и т. п.) - they are upping production они увеличивают выпуск продукции увеличивать ставку (в картах и т. п.) (разговорное) вскакивать - he ups and says a он вскакивает и говорит - he upped and struck me a он как вскочит да как ударит меня( американизм) (разговорное) употр. для усиления глагола: - to up and do smth. взять и сделать что-л. - he up and married он вдруг женился - he upped and died он взял и умер > to up with one's hand поднять руку;
    замахнуться > he upped with his fist он поднял кулак > to up and down подниматься и опускаться указывает на движение: снизу вверх: вверх, наверх;
    передается тж. глагольной приставкой под- - will you carry the box up? отнесите, пожалуйста, этот ящик наверх - the flames mounted up пламя взметнулось вверх - to run a flag up поднять флаг - to fly up взлететь - he pulled his socks up он подтянул носки - to toss up a coin подбросить монету - lift your head up поднимите голову;
    выше голову - look up взгляните наверх - half way up пройдя полпути вверх - the temperature has gone up температура поднялась - hands up! руки вверх! - up periscope! (морское) перископ поднять! в город, в столицу или в какой-л. центр: в - to go up to town поехать в город - to go up to the university поехать (поступать) в универститет (в Оксфорд, в Кембридж) в глубь страны, территории, с юга на север, к верховью реки в глубь ( территории): в;
    на;
    по - the army marched up the country армия продвигалась в глубь страны - to go up North поехать насевер - to sail up the Thames плыть вверх по Темзе указывает на: нахождение наверху: наверху, вверху - what are you doing up there? что вы делаете там наверху? - we live up on a hill мы живем на вершине холма - the plane is up самолет( находится) в воздухе - have you ever been up in an aeroplane? вы когда-нибудь летали? - up there you will have a good view там наверху открывается красивый вид - half way up на полпути вверх - "this side up!" "верх!" (надпись на ящике) - the cat's back is up кошка выгнула спину - the sun is up солнце взошло - the moon us up вышла луна положение выше какого-л. уровня: выше, над - he lives three storeys up он живет тремя этажами выше - the river is up уровень воды в реке поднялся - the tide is up прилив начался - the window is up стекло поднято (окно закрыто или открыто в зависимости от его конструкции) - the curtain is up занавес поднят нахождение в городе, столице или в каком-л. центре: в - up in London в Лондоне - up at Oxford в Оксфорде - up at the university в университете - will you be up during the vacation? вы будуте в университете во время каникул? нахождение в глубине страны, территории и т. п. или в более северном районе: - the city is twenty miles up in the country город находится на расстоянии двадцати миль от берега, границы и т. п. - a divan up right (театроведение) диван в глубине справа( на сцене) - to live up in Scotland жить в Шотландии положение в седле: (разговорное) верхом, в седле - the horse might have won with a better jockey up лошадь могла бы выиграть, если бы жокей был лучше указывает на: изменение положения из горизонтального в вертикальное, из лежачего в стоячее - часто передается глагольной приставкой вс- - to get up вставать (с постели) ;
    подниматься (со стула и т. п.) - he isn't up yet он еще не встал - to sit up cесть (из лежачего положения) - to stand up встать - help him up помогите ему встать - up with you! встань(те) ! - now then, up! встать!;
    вставай, вставай! (приказание лошади, собаке) бодрствование - to be up till late поздно лечь (спать) ;
    не ложиться допоздна - to be up all night не ложиться всю ночь указывает на приближение к кому-л., чему-л. к;
    часто передается тж. глагольной приставкой под- - the automobile drove up aвтомобиль подъехал - he came up and asked the way он подошел и спросил, как пройти - to follow smb. up идти следом за кем-л. - to keep up with smb. не отставать от кого-л., поспевать за кем-л. - to keep up with the times не отставать от века;
    шагать в ногу со временем указывает на: увеличение стоимости, повышение оценки и т. п. - часто передается глагольной приставкой под- - prices are going up цены поднимаются - to go up in price подняться в цене - bread is up хлеб вздорожал;
    цена на хлеб повысилась - the rent is up квартирная плата увеличилась - he has gone up in my estimation он вырос в моих глазах продвижение, повышение в чине, ранге и т. п. или на высокое положение - to come up in the world занять более заметное место в обществе - people who have got up in the world люди, которые преуспели - it was a step up for him для него это был шаг вперед - to come up from poverty to affluence разбогатеть - to be high up in the civil service занимать высокий пост на государственной службе движение от раннего к более позднему периоду - from childhood up с (самого) детства указывает на: появление, возникновение или сооружение чего-л. - many new cities have sprung up in our country в нашей стране появилось много новых городов - to put up a monument воздвигать памятник - the house is up at last дом наконец-то готов - to set up a post cтавить столб возникновение какого-л. вопроса иил разбор дела в какой-л. инстанции или каким-л. лицом - the subject may come up in the committee этот вопрос может всплыть в комитете - the problem came up in conversation этот вопрос возник в ходе беседы - the question was up for debate вопрос был поставлен на обсуждение - the case is up before the court дело слушается в суде - to come up before the bench быть вызванным в суд - to be up for trial( разговорное) находиться под судом передачу в высшую инстанцию или вышестоящему лицу - the boy was sent up to the headmaster мальчика отправили к директору (для наказания или получения награды) - to go up for an eximination являться на экзамен возбуждение какого-л. действия или процесса - часто передается глагольными приставками вс-, воз-, раз- - to blow up the fire раздуть огонь - to bring up a new topic поднять новый вопрос - to stir up the people поднять народ увеличение интенсивности действия, активности процесса, громкости голоса и т. п. - sing up! пой(те) громче! - speak up! говори(те) громче! - hurry up! поторопи(те) сь! - сheer up! не унивай(те) ! (музыкальное) повышение тона: выше - one tone up на тон выше - I can't get up to that note я не могу взять эту ноту указывает на истечение срока - Parliament is up сессия парламента закрылась, парламент распущен (на праздники, каникулы) - you time is up выше время истекло - his leave is up его отпуск окончился - the month was up yesterday месяц окончился вчера указывает на завершенность действия, доведение его до конца: полностью, совершенно;
    часто передается глагоньными приставками - to drink up выпить все( до конца) - to buy up скупать - the stream has dried up ручей( совершенно) пересох - to tear up a letter разорвать письмо - to boil up вскипятить - to draw up a will составить завещание - speak up! выскажа(те) сь откровенно! - all the rubbish was burned up весь мусор был сожжен - to beat up eggs взбить яйца - to clear up debts разделаться с долгами - to pay up выплатить - the wound healed up рана зажила - to dig up выкопать - to hang up a flag вывесить флаг имеет усилительное значение: - to invite smb. up for dinner пригласить кого-л. к обеду - to wake up просыпаться - to fill up a glass наполнить стакан - to gather up the books собрать книги - the party ended up with a dance вечер закончился танцами - to praise smb. up расхвалить кого-л. в спортивном значении: - to be up быть впереди противника на какое-л. число очков;
    иметь равное количество очков - to be one up быть на одно очко впереди;
    - the score is seven up счет по семи - to even up scores cравнять счет > steam is up( морское) пары подняты > "road up" "проезд закрыт", "идет ремонт" (надпись) > hold yourself up! держитесь прямо! > to be hard up нуждаться, не иметь средств > to be up in arms быть вооруженным, быть готовым к бою;
    быть охваченным восстанием > the whole nation was up in arms againts the invaders весь народ восстал против захватчиков > up against smth. лицом к лицу с чем-л. > to be up against difficulties столкнуться с трудностями > he is up against the law у него нелады с законом > to be up against smb. cтолкнуться с кем-л.;
    иметь дело с кем-л. > you are up against a strong man вы имеете дело с сильным противником > to be up against it быть в трудном положении, особ. материальном > he's been up against it lately ему в последнее время тяжело пришлось > to run up against smb. столкнуться с кем-л., наткнуться на кого-л. > what's up? в чем дело?;
    что случилось? > what's up with you? что с вами? > something is up что-то затевается;
    что-то тут неладно > it is all up with him с ним все кончено;
    он в безнадежном положении;
    он разорен > the game is up все кончено;
    игра проиграна > to be laid up with smth. быть прикованным к постели кокой-л. болезнью > he is laid up with pneumonia он слег с воспалением легких > to be up for N. быть выставленным на выборах от округа N. > to be (well) up in smth. знать что-л. очень хорошо, быть сведущим в чем-л > he is thoroughly up in physics он основательно подкован в физике > up and about на ногах (после болезни) > he was ill last week, but now he's up and about он был болен на прошлой неделе, но теперь он уже на ногах > * (with)... да здравствует... > * the republic! да здравствует республика! (клич борцов за независимость Ирландии) указывает на: движение: снизу вверх (вверх): по, в, на;
    передается тж. глагольными приставками под-, в- - to go up a ladder подниматься по лестнице - to climb up a tree влезать на дерево - to smoke goes up the chimney дым поднимается по трубе - his hand went up her face он провел рукой по ее лицу в сторону центра или вдоль какого-л. предмета при направлении к цели: к, (вдоль) по - to walk up the street идти по улице к центру города и т. п. - they were coming up the street to meet us они шли по улице нам навстречу - he walked up the aisle to his seat он прошел по проходу к своему месту в глубь страны, сцены и т. п.: вглубь, по - to travel up country совершить путешествие в глубь страны - they tiptoed up the yard они на цыпочках пошли в глубь двора по направлению к верховью реки: (вверх) по - to sail up the river плыть вверх по реке - up stream против течения - up the wind против ветра нахождение: на верху чего-л.: на - the cat is up the tree кошка сидит на дереве дальше от говорящего, ближе к центру: на;
    по - further up the road дальше на дороге в глубине страны, сцены и т. п.: в глубине продвижение, успехи, повышение в чине, ранге: - to work one's way up a school стать одним из лучших учеников в школе - he steadily went up the social scale он продвигался вверх по общественной лестнице to act ~ to one's promise поступать согласно обещанию;
    исполнять обещание ~ указывает на увеличение, повышение в цене, в чине, в значении и т. п. выше;
    the corn is up хлеб подорожал;
    age 12 up от 12 лет и старше to be ~ and about быть на ногах, встать, поправиться после болезни;
    up against (smth.) лицом к лицу (с чем-л.) be ~ for election быть выдвинутым кандидатом на выборах ~ указывает на приближение: a boy came up подошел мальчик breaking ~ поломка ~ указывает на увеличение, повышение в цене, в чине, в значении и т. п. выше;
    the corn is up хлеб подорожал;
    age 12 up от 12 лет и старше ~ to указывает на пригодность, соответствие: he is not up to this job он не годится для этой работы ~ спорт. впереди;
    he is two points up он на два очка впереди своего противника ~ указывает на переход из горизонтального положения в вертикальное или от состояния покоя к деятельности: he is up он встал he is ~ to a thing or two знаний или умения ему не занимать стать ~ указывает на близость или сходство: he is up to his father as a scientist как ученый он не уступает своему отцу he was ~ all night он не спал, был на ногах всю ночь ~ указывает на подъем наверх, вверх;
    he went up он пошел наверх;
    up and down вверх и вниз;
    взад и вперед ;
    hands up! руки вверх! ~ указывает на нахождение наверху или на более высокое положение наверху;
    выше;
    high up in the air высоко в небе или в воздухе it is all ~ with him с ним все покончено;
    the house burned up дом сгорел дотла;
    to eat up съесть;
    to save up скопить it is all ~ with him с ним все покончено;
    the house burned up дом сгорел дотла;
    to eat up съесть;
    to save up скопить it's ~ to you (him, etc.) to decide( to act, etc.) решать (действовать и т. п.) предстоит вам (ему и т. п.) ;
    up with..! да здравствует..! ~ указывает на истечение срока, завершение или результат действия: Parliament is up сессия парламента закрылась Road ~ "путь закрыт" (дорожный знак) ~ prep против (течения, ветра и т. п.) ;
    up the wind против ветра;
    to row up the stream грести против течения ~ in сведущий;
    she is well up in history она сильна в истории she lives three floors ~ она живет тремя этажами выше ~ указывает на совершение действия: something is up что-то происходит;
    что-то затевается;
    what's up? в чем дело?, что случилось? ~ prep вдоль по;
    вглубь;
    up the street по улице;
    to travel up (the) country ехать вглубь страны to be ~ and about быть на ногах, встать, поправиться после болезни;
    up against (smth.) лицом к лицу (с чем-л.) ~ указывает на подъем наверх, вверх;
    he went up он пошел наверх;
    up and down вверх и вниз;
    взад и вперед ;
    hands up! руки вверх! up: up and down двигающийся вверх и вниз, с места на место ~ перпендикулярный ~ прямо, открыто ~ амер. прямой, откровенный ~ там и сям;
    см. тж. up ~ in готовый;
    up in arms см. arm ~ in сведущий;
    she is well up in history она сильна в истории up prep вверх по, по направлению к (источнику, центру, столице и т. п.) ;
    up the river вверх по реке;
    up the hill в гору;
    up the steps вверх по лестнице up prep вверх по, по направлению к (источнику, центру, столице и т. п.) ;
    up the river вверх по реке;
    up the hill в гору;
    up the steps вверх по лестнице up prep вверх по, по направлению к (источнику, центру, столице и т. п.) ;
    up the river вверх по реке;
    up the hill в гору;
    up the steps вверх по лестнице ~ prep вдоль по;
    вглубь;
    up the street по улице;
    to travel up (the) country ехать вглубь страны ~ prep против (течения, ветра и т. п.) ;
    up the wind против ветра;
    to row up the stream грести против течения ~ to указывает на временной предел вплоть до;
    up to the middle of January до середины января ~ to указывает на пригодность, соответствие: he is not up to this job он не годится для этой работы ~ to and including включительно ~ to and including date до определенной даты включительно ~ to sample в соответствии с образцом ~ to указывает на временной предел вплоть до;
    up to the middle of January до середины января it's ~ to you (him, etc.) to decide (to act, etc.) решать (действовать и т. п.) предстоит вам (ему и т. п.) ;
    up with..! да здравствует..! ups and downs взлеты и падения ups and downs превратности судьбы ~ указывает на совершение действия: something is up что-то происходит;
    что-то затевается;
    what's up? в чем дело?, что случилось? wind ~ ликвидировать( компанию) wind: ~ up взвинчивать ~ up выводить сальдо ~ up заводить (часы) ~ up заводиться;
    I'm afraid he's wound up ну, он теперь завелся (на час) ;
    теперь его не остановишь ~ up кончать ~ up ликвидировать (предприятие и т. п.) ;
    to wind oneself( или one's way) into (smb.'s) trust (affection, etc.) вкрадываться, втираться в (чье-л.) доверие (расположение и т. п.) ~ up ликвидировать компанию ~ up подводить итог ~ up подтягивать( дисциплину) ~ up сальдировать ~ up сматывать ~ up уладить, разрешить( вопрос) ;
    закончить (прения) ;
    заключить (выступление)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > up

  • 7 top

    ̈ɪtɔp I
    1. сущ.
    1) а) верхушка, вершина( мачты, горы и т.д.) ;
    мор. марс б) макушка( головы, дерева) в) купол, шпиль г) обыкн. мн. ботва( у корнеплодов) д) горн. кровля( выработки) е) мн. отвороты (у сапог) ;
    высокие сапоги с отворотами ж) метал. колошник (верхняя часть доменной печи)
    2) а) верхний конец, верхняя поверхность, верхняя часть box top ≈ крышка коробки screw top ≈ головка винта б) верх (экипажа, лестницы, страницы) ;
    в) крышка (кастрюли) to put on, screw on a top ≈ надеть, завинтить крышку to screw off, unscrew a top ≈ снять, отвинтить, открыть крышку bottle top ≈ пробка от бутылки г) верхний обрез( книги)
    3) а) высшее, первое место to come/rise to the top ≈ всплыть на поверхность;
    перен. отличиться come out on top б) высшая ступень, высшая степень;
    высшее напряжение в) мн. карт. две старшие карты какой-л. масти (в бридже) ∙ to be/sit on top of the worldбыть на седьмом небе to be at the top of the ladder/tree ≈ занимать видное положение( особ. в какой-л. профессии) go over the top
    2. прил.
    1) верхний Syn: upper
    2) а) наибольший, наивысший, максимальный, верхний Syn: the highest, the utmost б) самый главный
    3. гл.
    1) а) покрывать(ся), накрывать(ся) б) покрывать (новым слоем краски и т. п.) в) с.-х. покрывать
    2) а) перевалить (через перевал) ;
    перепрыгнуть( через что-л.) б) прям. перен. подняться на вершину в) превышать;
    достигать какой-л. величины, веса и т. п. г) превосходить;
    быть во главе, быть первым д) увенчивать, доводить до совершенства
    3) обрезать верхушку (дерева и т. п.;
    тж. top up) Syn: trim ∙ top off top out top up II сущ. волчок (игрушка) the top sleeps (или is asleep) ≈ волчок вертится так, что вращение его незаметно верхушка;
    вершина;
    макушка - the * of a mountain вершина горы - the of the head макушка - the * of tree верхушка дерева - at the * of the stairs наверху лестницы - * climbers альпинисты, совершающие восхождение на вершину;
    штурмовая группа альпинистов верхняя часть, верхний конец - the * of the house верх дома - the * of a page верхняя часть /начало/ страницы - line 5 from the * пятая строчка сверху - the * of a car верх автомобиля (особ. убирающийся) - a * for a kettle крышка чайника - the * of the street верхний конец улицы - the * of the atmosphere верхние слои атмосферы - pajama * верх пижамы;
    пижамная куртка шпиль;
    купол;
    шатер - the * of a church церковный купол верхняя поверхность - box * крышка ящика - the * of a table столешница, крышка стола - put the package on the * of the table положите пакет на стол - on the * of the ground на поверхности земли - she put the best apples on * лучшие яблоки она положила наверх /сверху/ - oil always comes to the * нефть всегда всплывает на поверхность (воды) темя голова - shaved * бритая голова (диалектизм) пучок (волос) (диалектизм) волосы высшая степень, высшая ступень - the * of fashion последний крик моды - the * of the tide высшая точка прилива, полная вода - at the * of one's voice во весь голос;
    во всю силу легких - to shout at the * of one's voice кричать во весь голос - at the * of one's speed во весь опор, во всю мочь - at the * of one's career на вершине карьеры - to be on the * of one's form быть в своей лучшей форме, достичь пика формы - to bring smb. to the * of his form подвести кого-л. к пику формы высший ранг, высокое положение;
    первое место - at the * of the table во главе стола - to take the * of the table сидеть на самом почетном месте - to be at the * of one's profession занимать ведущее положение в своей области человек, занимающий высокое положение, первое место и т. п. - the * of the class первый ученик в классе - a conference with the *s of government конференция с участием членов правительства - he is the * of his profession он ведущий специалист в своей области лучшая, отборная часть - the * of the crop лучшая часть урожая - the * of the milk сливки - a hotel serving the * of society отель, обслуживающий элиту /сливки общества/ начало, ранний этап - the * of the year начало года pl отвороты (сапог) ;
    высокие сапоги с отворотами обыкн. pl (ботаника) ботва - beet *s свекольная ботва перо (лука) (карточное) старшая карта какой-л. масти (в руке одного игрока) (карточное) туз или король( карточное) pl две старшие карты какой-л. масти (в бридже) (горное) кровля (выработки) колошник (морское) марс;
    топ pl (химическое) легкие фракции, дистилляты pl ( физическое) звуки верхних частот удар по мячу выше центра (гольф) > on * сверх, вдобавок;
    победивший, выигравший > I'm glad you came on * я очень рад, что вы пришли первым > to come out on * победить в состязании /в соревновании/;
    занимать видное положение, преуспевать > on * of that вдобавок ко всему;
    сверх всего, и без того;
    непосредственно за чем-л. > to get another 10 per cent on * of that получать сверх этого еще десять процентов > on * of everything else в первых рядах;
    в исключительном положении > on * of smth. сверх чего-л., вдобавок к чему-л.;
    держа в своих руках, имея под своим контролем > it's one thing on * of another все время то одно, то другое > on * of it all he wanted to leave her вдобавок ко всему он хотел оставить ее;
    мало этого, он хотел еще оставить ее > the conductor was always on * of the music дирижер ни на секунду не терял контроля над оркестром > on * of that, on * of the world в первых рядах;
    в исключительном /главенствующем/ положении;
    наверху блаженства > to be /to sit, to feel/ on * of the world быть на седьмом небе /на верху блаженства/ > * of the heap самое выгодное положение > (a little bit) off the * не в своем уме > off /out of/ the * of one's head не подумав;
    экспромтом;
    необдуманный, импровизированный > he just said it off the * of his head он сказал это, не подумав;
    это была его первая /непосредственная/ реакция, не надо придавать значения этим его словам > to the * of smb.'s bent совсем, полностью, совершенно;
    вволю, сколько душе угодно > from * downward сверху вниз;
    с головы до пят > from * to toe с головы до пят;
    с головы до ног;
    до кончиков ногтей, с головы до ног > they were English from * to toe это были англичане до кончиков ногтей > from * to bottom сверху донизу > (the) * of the morning to you! доброе утро! > to be at the * of the tree /of the ladder/ быть во главе (чего-л.) ;
    занимать видное /ведущее/ положение (особ. в какой-л. профессии) > to be at the * of the bill быть гвоздем программы( об актере и т. п.) > to hit the * добраться до самого верха > to come to the * отличиться, добиться успеха /славы/ > to go over the * (военное) идти в атаку( из траншей) ;
    ринуться в атаку;
    сделать решительный шаг, начать действовать > to be (the) *s быть верхом совершенства > you're *s with me вы для меня верх совершенства > to blow one's * злиться, выходить из себя;
    становиться невменяемым > to veer /to go/ over the * перебарщивать, перебирать верхний - the * shelf верхняя полка - the * right hand corner верхний правый угол - * drawer верхний ящик - * storey верхний этаж - * stair /step/ (of the staircase) последняя /верхняя/ ступенька( лестницы) - * garment верхняя одежда - * copy первый экземпляр( машинописного текста) - * milk молоко со сливками;
    сливки - * man верхний борец (борьба) - * dead centre( автомобильное) верхняя мертвая точка - * water (гидрология) вода выше продуктивного пласта, верховодка высший, максимальный;
    предельный;
    последний - * speed наибольшая /предельная скорость - at * speed на предельной скорости - * mark высший балл - * grade высший сорт /класс/ - * level высший уровень - negotiations on the * level переговоры на высшем уровне - * prices самые высокие цены - * note самая высокая нота( у певца) - to be in /on/ * form (спортивное) быть в прекрасной форме, достичь пика формы - * places высшие /призовые/ места - the * place in a class первое место в классе самый главный, самый важный;
    высший;
    высокопоставленный - * advisers высшие советники - * command верховное командование - * executives высший административно-управленческий персонал - * management высшее руководство, верхушка управляющих - a journal for those in the * bracket of management журнал для высшего эшелона управления - * men люди, занимающие самое высокое /руководящее/ положение (в обществе и т. п.) ;
    важные персоны, большие шишки, заправилы - * positions главные /ключевые/ позиции лучший, первый, ведущий - * pupil первый /лучший/ ученик - * specialist ведущий специалист - the * brains of the industry лучшие умы /мозговой трест/ (этой) отрасли промышленности - to come * (in history) (разговорное) оказаться лучшим (по истории) ;
    отхватить высший балл (по истории) престижный, привилегированный - * firm фешенебельная фирма > * secret "совершенно секретно" (гриф) > * dog (сленг) победитель > to be the * dog держать все в своих руках > * kick (американизм) (военное) (профессионализм) старшина( роты и т. п.) ;
    (американизм) (сленг) большая шишка;
    заправила, босс > the * brass( американизм) (сленг) высшие офицеры;
    заправилы, высокое начальство;
    тузы > the * brass of the government самые влиятельные члены правительства > to be the * dog держать все в своих руках > to come out of the * drawer быть хорошо воспитанным;
    принадлежать к высшему обществу снабжать верхушкой;
    покрывать (сверху) - to * a box накрыть ящик крышкой - a mountain *ped with snow гора со снежной вершиной срезать верхушку - to * a tree обрезать верхушку дерева - to * and tail срезать оба конца, срезать черенок и хвостик( у крыжовника и т. п.) достигать какого-л. уровня, достигать вершины - to * a hill подняться на холм - the sun *ped the horizon солнце поднялось над горизонтом перевалить (через гору) ;
    перепрыгнуть (через что-л.) - to * the ridge перевалить (через) хребет - the horse *ped the fence лошадь перепрыгнула через изгородь быть завершением;
    увенчивать, возвышаться - a church *s the hill церковь возвышается на холме - *ped with a steeple увенчанный шпилем - a statue *s the column колонна увенчана статуей быть во главе;
    стоять на первом месте - to * the list быть первым в списке, открывать список - she has never *ped the fifth place она никогда не поднималась выше пятого места быть больше( какой-л. величины) - to * smth. in height быть выше чего-л. - he *s his father by half a head он выше отца на полголовы - the fish *ped 75 pounds рыба весила больше 75 фунтов - he *ped my score by at least ten points он опередил меня по крайней мере на десять очков превосходить, быть первым - to * everyone in tennis лучше всех играть в теннис - to * the class быть лучшим в классе - it *s all I ever saw это превосходит все, что я когда-либо видел;
    ничего подобного /похожего/ я еще не видел покрывать (новой краской), подкрашивать( сельскохозяйственное) производить подкормку (посевов) (спортивное) ударять( по мячу) сверху (сельскохозяйственное) вывершивать (стог, скирду) (сельскохозяйственное) покрывать > to * one's fruit показывать товар лицом > to * one's part (театроведение) прекрасно сыграть свою роль;
    выходить за рамки образа;
    выдержать роль > and to * it all в довершение всего;
    вдобавок ко всем несчастьям волчок - the * sleeps /is asleep/ волчок вертится так, что вращение незаметно > old * старина, дружище > to sleep like /as sound as, as fast as/ a * крепко спать, спать мертвым сном ~ высшая ступень, высшая степень;
    высшее напряжение;
    at the top of one's voice( speed) во весь голос (опор) voice: at the top of one's ~ громко, громогласно;
    to teach voice заниматься постановкой голоса;
    ставить голос;
    to lift up one's voice заговорить to be at the ~ of the ladder (или tree) занимать видное положение (особ. в какой-л. профессии) to be (или to sit) on ~ of the world быть на седьмом небе big ~ разг. купол цирка big ~ разг. цирк to come out on ~ победить в состязании, выйти на первое место to come out on ~ преуспевать в жизни;
    to come (или to rise) to the top всплыть на поверхность;
    перен. отличиться to come out on ~ преуспевать в жизни;
    to come (или to rise) to the top всплыть на поверхность;
    перен. отличиться from ~ to toe с ног до головы;
    с головы до пят;
    from top to bottom сверху донизу from ~ to toe с ног до головы;
    с головы до пят;
    from top to bottom сверху донизу to go over the ~ воен. идти в атаку to go over the ~ сделать решительный шаг;
    начать решительно действовать;
    on top of everything else в добавление ко всему ~ превышать;
    достигать (какой-л.) величины (веса и т. п.) ;
    he tops his father by a head он на целую голову выше отца;
    he tops six feet он шести футов ростом ~ превышать;
    достигать (какой-л.) величины (веса и т. п.) ;
    he tops his father by a head он на целую голову выше отца;
    he tops six feet он шести футов ростом top покрывать (сверху), снабжать верхушкой (куполом и т. п.) ;
    the mountain was topped with snow вершина горы была покрыта снегом negotiations at ~ level переговоры на высшем уровне ~ мор. марс;
    (a little bit) off the top не в своем уме ~ волчок (игрушка) ;
    the top sleeps (или is asleep) волчок вертится так, что вращение его незаметно;
    old top старина, дружище to go over the ~ сделать решительный шаг;
    начать решительно действовать;
    on top of everything else в добавление ко всему to take the ~ of the table сидеть во главе стола ~ off заканчивать, завершать;
    they topped off their dinner with fruit в конце обеда им были поданы фрукты;
    top up доливать, досыпать (доверху) ~ превосходить;
    быть во главе, быть первым;
    this picture tops all I have ever seen эта картина - лучшее из того, что я когда-л. видел top покрывать (сверху), снабжать верхушкой (куполом и т. п.) ;
    the mountain was topped with snow вершина горы была покрыта снегом ~ (обыкн. pl) ботва (корнеплодов) ~ верхний;
    the top shelf верхняя полка ~ верхний конец, верхняя поверхность;
    верх (экипажа, лестницы, страницы) ;
    крышка (кастрюли) ;
    верхний обрез (книги) ;
    top of milk пенка молока ~ верхушка, вершина (горы) ;
    макушка (головы, дерева) ~ волчок (игрушка) ;
    the top sleeps (или is asleep) волчок вертится так, что вращение его незаметно;
    old top старина, дружище ~ высшая ступень, высшая степень;
    высшее напряжение;
    at the top of one's voice (speed) во весь голос (опор) ~ высшая ступень ~ высшая точка ~ высшая точка курса акций ~ высшая цена ~ высшее, первое место ~ высший ~ метал. колошник ~ горн. кровля (выработки) ~ мор. марс;
    (a little bit) off the top не в своем уме ~ pl карт. две старшие карты (какой-л.) масти (в бридже) ~ наивысший, максимальный;
    top speed самая большая скорость;
    top price самая высокая цена ~ обрезать верхушку (дерева и т. п.;
    тж. top up) ~ pl отвороты (сапог) ;
    высокие сапоги с отворотами ~ подняться на вершину;
    перевалить (через гору) ;
    перепрыгнуть (через что-л.) ~ с.-х. покрывать ~ покрывать (новой краской и т. п.) ~ превосходить;
    быть во главе, быть первым;
    this picture tops all I have ever seen эта картина - лучшее из того, что я когда-л. видел ~ превосходить ~ превышать;
    достигать (какой-л.) величины (веса и т. п.) ;
    he tops his father by a head он на целую голову выше отца;
    he tops six feet он шести футов ростом ~ превышать ~ самый главный;
    top men люди, занимающие самое высокое положение;
    top secret совершенно секретно ~ увенчивать, доводить до совершенства;
    to top one's part прекрасно сыграть свою роль ~ шпиль, купол ~ самый главный;
    top men люди, занимающие самое высокое положение;
    top secret совершенно секретно ~ of form начало страницы ~ верхний конец, верхняя поверхность;
    верх (экипажа, лестницы, страницы) ;
    крышка (кастрюли) ;
    верхний обрез (книги) ;
    top of milk пенка молока ~ of stack вчт. вершина стека ~ of stack pointer вчт. указатель вершины стека ~ off заканчивать, завершать;
    they topped off their dinner with fruit в конце обеда им были поданы фрукты;
    top up доливать, досыпать (доверху) ~ off отделывать;
    украшать to ~ one's fruit укладывать наверху лучшие фрукты ~ увенчивать, доводить до совершенства;
    to top one's part прекрасно сыграть свою роль ~ самый главный;
    top men люди, занимающие самое высокое положение;
    top secret совершенно секретно ~ верхний;
    the top shelf верхняя полка ~ волчок (игрушка) ;
    the top sleeps (или is asleep) волчок вертится так, что вращение его незаметно;
    old top старина, дружище ~ наивысший, максимальный;
    top speed самая большая скорость;
    top price самая высокая цена ~ off заканчивать, завершать;
    they topped off their dinner with fruit в конце обеда им были поданы фрукты;
    top up доливать, досыпать (доверху)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > top

  • 8 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 9 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 10 sweep

    1. II
    1) the coast (the shore, etc.) sweeps southwards (northwards, to the right, etc.) берег и т.д. тянется /простирается/ к югу и т.д.
    2) his glance sweeps from right to left он обводит взглядом все справа налево
    2. III
    1) sweep smth. sweep the floor (steps, a pavement, a room, etc.) подметать пол и т.д.; sweep a carpet (a chimney, etc.) чистить ковер и т.д.; your coat is so long it sweeps the ground ваше пальто такое длинное, что волочится по земле
    2) sweep smth. the storm swept the town ураган опустошил /смел, разрушил/ город; а wave of strikes swept the whole country волна забастовок прокатилась по стране; а typhoid fever swept the whole country тиф охватил всю страну; the Democrats swept the election демократическая партия одержала блестящую победу /получила подавляющее большинстве голосов/ на выборах
    3) sweep smth. his fingers swept the keys of the piano его пальцы пробежали по клавишам фортепиано; sweep the strings (the strings of the harp, the strings of the lute, etc.) касаться пальцами струн и т.д.
    4) sweep smth., smb. sweep the horizon (the sky, the mountain, etc.) окинуть /охватить/ взглядом /взором/ горизонт и т.д.; his eye swept the sea он окинул взором море; her glance swept the crowd ее взгляд пробежал по толпе; the searchlights swept the sky прожекторы обшаривали все небо /шарили по небу/
    3. IV
    sweep smth. somewhere sweep the rubbish (the dirt, the dust, etc.) out выметать cop и т.д.; sweep the soot out выгребать сажу; а wave swept him overboard его смыло волной за борт
    4. VI
    sweep smth. to some state sweep the room (the house, the floor, etc.) clean чисто вымести комнату и т.д.
    5. XI
    be swept into smth. we were swept into the road by the crowd толпа вынесла нас на дорогу id I was swept off my feet by this man я увлеклась этим человеком; I was swept off my feet by the picture he drew of the future он увлек меня этой заманчивой картиной будущего
    6. XVI
    1) sweep over (across, through, out of, etc.) smth. a big wave swept over the boat высокая волна захлестнула лодку; а river sweeps over the dam река заливает плотину; the army swept over the country армия стремительно прошла через всю страну; the tanks swept over the enemy trenches танки пронеслись по окопам противника; snow (rain, floods, etc.) swept across /over/ the whole region весь район был занесен снегом и т.д.; по всему району были снежные заносы и т.д.; sweep across /over, through/ a country (across the place, over the continent, across the coast, etc.) охватить всю страну и т.д., прокатиться по всей стране и т.д.; plague (a fever, the epidemic, etc.) swept across /over, through/ the land чума и т.д. прокатилась по всей стране; fear swept over /through/ the town [весь] город был охвачен страхом; а wave of indignation swept through the country возмущение охватило [всю] страну; the rivers swept out of their confines реки вышли из берегов; sweep down the road (down the valley, along the shore, up the mountain, etc.) промчаться /пронестись/ по дороге и т.д.
    2) sweep to (round, from, etc.) smth. the shore sweeps to the south in a wide curve на юге берег образует широкую дугу; sweep round the mountain огибать гору; the wind swept from the north ветер налетел с севера; his glance swept about the room он обвел всю комнату глазами /взглядом/
    3) into (out of, up, etc.) smth. she swept into the room она вихрем влетела в комнату; the lady swept out of the room дама стремительно удалилась из комнаты; sweep out of the room majestically (silently, dramatically, etc.) величественно и т.д. выйти из комнаты; the archbishop swept up the aisle архиепископ величаво шествовал /плыл/ по проходу
    7. XXI1
    1) sweep smth. off (out of, into, from, etc.) smth. sweep the dirt off the floor сметать грязь с пола; sweep the dust out of the room выметать пыль из комнаты; sweep broken pieces of glass into the corner (into the dustbin, under the carpet, etc.) замести осколки в угол и т.д.; sweep the papers (the letters, the crumbs, etc.) from /off/ the table смахнуть бумаги и т.д. со стола; sweep smb.'s hat off smb.'s head сорвать у кого-л. шапку с головы; sweep smth. clear of smth. sweep the path clear of snow (a channel clear of mines, etc.) расчистить дорожку от снега и т.д.
    2) sweep smth. from smth. sweep all obstacles from one's path уничтожать все препятствия на своем пути; sweep smth., smb. before smb. sweep all before one сметать все на своем пути; our troops swept the enemy before them наши войска теснили /гнали/ противника; sweep smb. out of (off) smth. our army swept the enemy out of the country наша армия очистила страну от неприятеля; sweep smb. off his feet a) сбить кого-л. с ног; б) увлечь кого-л.
    3) sweep smth. across smth. sweep one's hand across one's face провести рукой по лицу; sweep one's hand across the strings of a harp пробежать пальцами по струнам арфы
    4) sweep smth. with smth. sweep the sky (the horizon, the sea, etc.) with a telescope осмотреть небо и т.д. в телескоп; she swept the faces of the audience with a hasty glance она обвела /окинула/ лица присутствующих быстрым взглядом; sweep smth. for smb. they swept the district for the runaway (for the criminal, etc.) они прочесали весь район в поисках беглеца и т.д.; sweep smth. for some time our ships swept the sea for weeks but could not find the enemy наши корабли неделями бороздили море, но не могли обнаружить противника

    English-Russian dictionary of verb phrases > sweep

  • 11 top

    1. n
    1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх
    2) верхня частина, верхній кінець
    3) шпиль; купол, баня
    4) верхня поверхня
    5) найвищий ступінь
    6) найвищий ранг; високе становище; перше місце
    7) людина, яка займає високе становище (перше місце)
    8) найкраща (відбірна) частина
    9) початок, ранній етап
    11) волосся
    12) голова
    13) pl закоти (у чоботях)
    14) високі чоботи з закотом
    15) pl бот. бадилля
    17) гірн. покрівля (виробки)
    18) мет. колошник
    19) мор. марс
    20) pl хім. дистиляти
    21) pl фіз. звуки верхніх частот
    22) дзига
    2. adj
    1) верхній

    top copyперший примірник (тексту, надрукованого на машинці)

    top dead centreавт. верхня мертва точка

    top waterгідр. вода вище від продуктивного пласта

    2) найвищий, максимальний
    3) найголовніший

    top men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)

    top dogрозм. переможець

    top gasмет. колошниковий газ

    top graftingс.г. щеплення у крону

    top kickамер., військ., розм. старшина (роти тощо)

    top necrosisс.г. відмирання бадилля

    top of the heapамер. найвигідніше становище

    top secret — «цілком секретно» (гриф)

    on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось

    the top of the morning to you!ірл. доброго ранку!

    to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)

    to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)

    to go over the topа) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти

    3. у
    1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)
    2) зрізати верхівку
    3) досягати вершини
    4) перевалити (через гору); перестрибнути (через щось)
    5) бути вершиною; височіти; увінчувати
    6) бути на чолі (на першому місці)
    8) переважати, бути першим
    9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати
    10) с.г. підживлювати (посіви)
    11) с.г. вивершувати (стіг)
    12) с.г. покривати
    13) розм. відтинати голову, обезглавлювати
    14) повісити (тж top up)
    15) спорт. бити по м'ячу зверху

    top off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми

    top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати

    * * *
    I n
    1) верхівка; вершина; верхівка

    top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

    2) верхня частина, верхній кінець

    the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

    the top of a carверх автомобіля (особливо того, що прибирається)

    pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

    the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

    she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

    3) тім'я; голова

    shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

    the top of the tide — вища точка приливу, повна води

    at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

    to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

    to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

    to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

    at the top; of the table — на чолі столу

    to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

    a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

    5) почало, ранній етап
    6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами
    7) pl; бoт. бадилля

    beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

    8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)
    9) гipн. крівля ( вироблення)
    10) метал. колошник
    11) мop. марс; топ
    12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти
    13) pl; фiз. звуки верхніх частот
    ••

    on top — понад, додатково; що переміг, виграв

    I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

    to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

    on top of that — додатково до всього; понад все, без того

    to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

    on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

    its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

    on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

    the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

    on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

    to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

    (a little bit) off the top — не при своєму розумі

    off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

    he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

    to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

    from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

    from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

    (the) top of the morning to youl — добрий ранок!

    to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

    to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

    to be (the) tops — бути верхом досконалості

    to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

    to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати

    II a

    the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

    top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

    top milk — молоко зі сливками; сливки

    top dead centreaвт. верхня мертва точка

    top waterгiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

    2) вищий, максимальний; останній

    top speed — найбільша /гранична/ швидкість

    top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

    to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

    top places — вищі /призові/ місця

    3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

    top management — вище керівництво, верхівка керівників

    top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

    top positions — головні /ключові/ позиції

    4) кращий, перший, ведучий

    top pupil — перший /кращий/ учень

    top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

    the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

    to come top (in history)виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

    top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

    top dogcл. переможець

    top kickaмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

    the top brassaмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

    to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства

    III
    υ
    1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

    to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

    to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

    3) досягати рівня, досягати вершини

    the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

    4) бути завершенням; увінчувати, підноситися
    5) бути на чолі; стояти на першому місці

    to top the list — бути першим в списку, відкривати список

    6) бути більше (якої-н. величини)

    to top smth in height — бути вище чого-н.

    he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

    it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

    7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати
    8) c-г. проводити підкормку ( посіві)
    9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху
    10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)
    11) c-г. покривати
    ••

    to top ones partмиcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

    and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть

    IV n

    the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

    old top — старина, друг

    to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

    English-Ukrainian dictionary > top

  • 12 up

    [ʌp]
    to act up to one's promise поступать согласно обещанию; исполнять обещание up указывает на увеличение, повышение в цене, в чине, в значении и т. п. выше; the corn is up хлеб подорожал; age 12 up от 12 лет и старше to be up and about быть на ногах, встать, поправиться после болезни; up against (smth.) лицом к лицу (с чем-л.) be up for election быть выдвинутым кандидатом на выборах up указывает на приближение: a boy came up подошел мальчик breaking up поломка up указывает на увеличение, повышение в цене, в чине, в значении и т. п. выше; the corn is up хлеб подорожал; age 12 up от 12 лет и старше up to указывает на пригодность, соответствие: he is not up to this job он не годится для этой работы up спорт. впереди; he is two points up он на два очка впереди своего противника up указывает на переход из горизонтального положения в вертикальное или от состояния покоя к деятельности: he is up он встал he is up to a thing or two знаний или умения ему не занимать стать up указывает на близость или сходство: he is up to his father as a scientist как ученый он не уступает своему отцу he was up all night он не спал, был на ногах всю ночь up указывает на подъем наверх, вверх; he went up он пошел наверх; up and down вверх и вниз; взад и вперед ; hands up! руки вверх! up указывает на нахождение наверху или на более высокое положение наверху; выше; high up in the air высоко в небе или в воздухе it is all up with him с ним все покончено; the house burned up дом сгорел дотла; to eat up съесть; to save up скопить it is all up with him с ним все покончено; the house burned up дом сгорел дотла; to eat up съесть; to save up скопить it's up to you (him, etc.) to decide (to act, etc.) решать (действовать и т. п.) предстоит вам (ему и т. п.); up with..! да здравствует..! up указывает на истечение срока, завершение или результат действия: Parliament is up сессия парламента закрылась Road up "путь закрыт" (дорожный знак) up prep против (течения, ветра и т. п.); up the wind против ветра; to row up the stream грести против течения up in сведущий; she is well up in history она сильна в истории she lives three floors up она живет тремя этажами выше up указывает на совершение действия: something is up что-то происходит; что-то затевается; what's up? в чем дело?, что случилось? up prep вдоль по; вглубь; up the street по улице; to travel up (the) country ехать вглубь страны to be up and about быть на ногах, встать, поправиться после болезни; up against (smth.) лицом к лицу (с чем-л.) up указывает на подъем наверх, вверх; he went up он пошел наверх; up and down вверх и вниз; взад и вперед ; hands up! руки вверх! up: up and down двигающийся вверх и вниз, с места на место up перпендикулярный up прямо, открыто up амер. прямой, откровенный up там и сям; см. тж. up up in готовый; up in arms см. arm up in сведущий; she is well up in history она сильна в истории up prep вверх по, по направлению к (источнику, центру, столице и т. п.); up the river вверх по реке; up the hill в гору; up the steps вверх по лестнице up prep вверх по, по направлению к (источнику, центру, столице и т. п.); up the river вверх по реке; up the hill в гору; up the steps вверх по лестнице up prep вверх по, по направлению к (источнику, центру, столице и т. п.); up the river вверх по реке; up the hill в гору; up the steps вверх по лестнице up prep вдоль по; вглубь; up the street по улице; to travel up (the) country ехать вглубь страны up prep против (течения, ветра и т. п.); up the wind против ветра; to row up the stream грести против течения up to указывает на временной предел вплоть до; up to the middle of January до середины января up to указывает на пригодность, соответствие: he is not up to this job он не годится для этой работы up to and including включительно up to and including date до определенной даты включительно up to sample в соответствии с образцом up to указывает на временной предел вплоть до; up to the middle of January до середины января it's up to you (him, etc.) to decide (to act, etc.) решать (действовать и т. п.) предстоит вам (ему и т. п.); up with..! да здравствует..! ups and downs взлеты и падения ups and downs превратности судьбы up указывает на совершение действия: something is up что-то происходит; что-то затевается; what's up? в чем дело?, что случилось? wind up ликвидировать (компанию) wind: up up взвинчивать up up выводить сальдо up up заводить (часы) up up заводиться; I'm afraid he's wound up ну, он теперь завелся (на час); теперь его не остановишь up up кончать up up ликвидировать (предприятие и т. п.); to wind oneself (или one's way) into (smb.'s) trust (affection, etc.) вкрадываться, втираться в (чье-л.) доверие (расположение и т. п.) up up ликвидировать компанию up up подводить итог up up подтягивать (дисциплину) up up сальдировать up up сматывать up up уладить, разрешить (вопрос); закончить (прения); заключить (выступление)

    English-Russian short dictionary > up

  • 13 катать

    катывать, катнуть
    1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. Катить. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точити (Пісня)]. -тают и катят большой камень - котять великий камінь. Катни ещё разок - котни ще хоч раз. -тать шаром - котити кулею. Шары -тать - котити кулі. -тать колесом - котити колесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлозі. [Вони і ну його качати та вертіти, поки аж прочунявся він (Рудч.)];
    2) (кого: возить) катати, возити кого. -тать в бричке - катати бричкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати човном. -тать саночки (взад и вперёд) - возити саночки. -тать кого по окрестностям - возити кого по околицях;
    3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонити, ганяти(ся). -тай-валяй! - жени на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонити на всі заставки, що-духу, скільки духу. Катнуть - покотити, покатати, махнути, податися куди; см. Покатить 2;
    4) (двигаться во всю, делать что во всю) катати, валити, парити, чесати; см. Жарить 2. [Сліпому нема гори: куди попав, туди й вали (Номис). Мати парить по селу, а ми собі киснем (Рудан.). Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (Чуб.). Матюшо! катай «Гуси»! (Тобіл.)];
    5) (придавать округлённую форму) катати, качати, валяти. -тать свечи - качати свічки. -тать хлебные шарики - качати кульки з хліба;
    6) (что: придавать гладкость ими плоскость) качати що. [Хомиха качала корж (Н.-Лев.).]; (о белье) качати, маґлювати (о металлах) качати, вальцювати, (о шерсти) бити, валяти, валити, (о сене) громадити сіно;
    7) (бить кого) чесати, пірчити, періщити кого; см. Бить, Лупить. [Явтух Рябка все знай по жижках чеше (Г. Арт.). Меч самобієць чесав уже його військо (Грінч. I). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить (Казка). Періщили, періщили, аж пір'я летіло (Шевч.). Дощ цілий день періщить (Київ.)]. И пошёл -тать (бить) - і давай чесати. Катанный - катаний; (о белье) качаний, маґльований; (о металле) качаний, вальцьований; (о шерсти) битий, валяний; (о тесте) качаний.
    * * *
    1) кача́ти

    \катать бельё — кача́ти біли́зну

    \катать те́сто — кача́ти ті́сто

    2) (возить; много ездить) ката́ти
    3) (плющить, вытягивать) техн. ката́ти

    \катать сталь — ката́ти сталь

    5) (перен.: стремительно, энергично действовать) ката́ти

    Русско-украинский словарь > катать

  • 14 walk

    wɔ:k
    1. сущ.
    1) а) шаг, ходьба;
    походка б) расстояние в) спорт ходьба (как вид состязания)
    2) а) прогулка пешком to take smb. for a walk ≈ совершить прогулку с кем-л. easy walk ≈ прогулка налегке leisurely walk ≈ неторопливая прогулка long walk ≈ долгая прогулка nature walk ≈ прогулка в лесу We took a walk from our house to the center of town. ≈ Мы прошли пешком от нашего дома до центра города. It's an easy walk from here to school. ≈ Отсюда легко дойти до школы. go for a walk take a walk б) обход своего района (разносчиком и т. п.)
    3) а) тропа, аллея;
    место для прогулки б) уст. выпас( особ. для овец) ∙ walk of life
    2. гл.
    1) а) идти, ходить( пешком) ;
    перен. уст. вести себя to walk across the streetпереходить улицу to walk along a river bank ≈ идти вдоль берега to walk down the street ≈ идти вниз по улице to walk fast ≈ быстро ходить to walk slow ≈ медленно ходить we walked from the park to the station ≈ мы пошли пешком из парка на станцию Don't walk on the wet floor! ≈ Не ходите по мокрому полу! She walked her dog in the park. ≈ Она выгуливала свою собаку в парке. They walked off the job in protest against the long hours. ≈ Они не пошли на работу в знак протеста против продолжительного рабочего дня. б) идти или ехать шагом;
    ходить по, обходить I have walked the country for many miles round. ≈ Я обошел всю местность на протяжении многих миль. walk the floor в) делать обход( о стороже, путевом обходчике и т. п.) walk the rounds
    2) а) водить гулять, прогуливать( кого-л.) б) вываживать (лошадь после быстрой езды)
    3) появляться( о привидениях) Syn: haunt ∙ walk about walk abroad walk away walk back walk in walk in on walk into walk off walk on walk out walk over walk through walk together walk up Syn: amble, saunter, stride, stroll, strut, swagger, waddle to walk in golden/silver slippersкупаться в роскоши ходьба - sharp * быстрая ходьба - the town is an hour's * from us до города от нас час ходьбы - the station is only a short * from my house станция находится совсем близко от моего дома прогулка пешком - to go for a * пойти погулять, выйти на прогулку - to take a * прогуляться - to go *s with children водить детей гулять - to take smb. for a * вывести кого-л. на прогулку шаг - to go at a * идти шагом - the horse dropped into a * лошадь перешла на шаг - at the *! (военное) шагом! походка, поступь - elastic * упругая походка /поступь/ - dignified * величавая поступь - shambling * шарканье, шаркающая походка - to know smb. by his * узнавать кого-л. по походке место, тропа, маршрут для прогулок - this is my favourite * здесь я больше всего люблю гулять;
    это мой излюбленный маршрут тропа, тропинка;
    (мощеная) дорожка - a * in a garden садовая дорожка тротуар аллея - a * of chestnuts каштановая аллея бульвар галерея;
    колоннада, портик проход (между рядами кресел, скамей и т. п.) обычный маршрут обхода участка (разносчиком почтальоном и т. п.) ;
    объезд( лесника) жизненный путь;
    сфера деятельности;
    общественное положение;
    занятие, профессия (тж. * of life, (редкое) * in life) - people in the humbler *s of life люди, занимающие скромное положение в обществе - people from /in/ all *s of life представители всех слоев общества /всех профессий/ - he chose the Bar as his * in life он выбрал свой жизненный путь, решив стать адвокатом выпас, выгон, особ. для овец преим. (вест-индское) плантация( деревьев) преим. (вест-индское) междурядье канатный двор;
    завод (диалектизм) процессия (религия) поведение;
    жизненные правила;
    (нравственные) устои низкий, замедленный темп( производства и т. п.) выход космонавта в открытый космос медленное обращение космического корабля или искусственного спутника вокруг небесного тела (спортивное) спортивная ходьба - long-distance * спортивная ходьба на длинные дистанции - "fast-slow" * ходьба переменным темпом (военное) движение пешим порядком( физическое) блуждание - random * случайное блуждание ходить, идти пешком - to * slowly ходить медленно - to * with a stick ходить с палкой - to * along the road идти по дороге - shall we * it? пойдем пешком? - he *ed (for) fifteen miles он прошел пятнадцать миль - to * in step идти в ногу гулять, прогуливаться;
    прохаживаться - to * about the room прохаживаться по комнате идти или ехать шагом - don't run, * не беги, иди шагом пускать шагом (лошадь) выводить на прогулку, водить гулять, прогуливать (кого-л.) - to * a baby поддерживать ребенка, делающего первые шаги - to * one's dog гулять с собакой сопровождать на прогулке;
    провожать пешком - I'll you to the corner я провожу вас /дойду с вами/ до угла довести до чего-л. ходьбой - to * a man off his legs /feet/ утомить кого-л. долгой прогулкой вываживать (лошадь после быстрой езды) ;
    проминать передвигать, вести что-л., идя пешком - he *ed his bicycle up the hill он вел велосипед при подъеме в гору делать обход, обходить (границу, железнодорожные пути и т. п.) - to * the round(s) обходить свой участок( об обходчике) ;
    ходить дозором( о часовом) - to * post (военное) обходить (свой) пост;
    (университетское) патрулировать улицы (о прокторе) бродить( о лунатике) появляться, бродить (о привидении) - the ghost *s at midnight призрак является в полночь( разговорное) состязаться в ходьбе - I'll * you ten miles any day я готов в любой день соревноваться с тобой в ходьбе на 10 миль (сленг) уходить не по доброй воле( сленг) умирать( сленг) преим. (военное) исчезать маршировать;
    идти процессией (университетское) проходить торжественным маршем (при церемонии присвоения степеней) (военное) совершать пеший марш вести себя, жить - to * humbly вести себя смиренно - to * honestly жить честно;
    (библеизм) вести себя благочинно - to * in love (библеизм) поступать по любви - to * by /after/ a rule действовать по правилу, руководствоваться правилом - * after the flesh предаваться чувственным наслаждениям;
    (библеизм) повиноваться плоти - to * after the spirit жить духовной /праведной/ жизнью - to * by faith жить верою или по заветам веры (библеизм) ходить - * while you have the light ходите, пока есть свет - we * by faith, not by sight мы ходим верою, а не видением - to * in darkness ходить по тьме;
    коснеть в невежестве или грехе - to * with God ходить перед богом;
    вести праведную жизнь, жить по заветам божьим;
    общаться с богом (театроведение) быть статистом, исполнять роль без слов( морское) выхаживать( якорную цепь, трос) ;
    ходить на шпиле медленно обращаться по орбите вокруг небесного тела (о космическом корабле или искусственном спутнике) (into) наброситься на кого-л.;
    яростно критиковать или упрекать кого-л. (into) жадно набрасываться на еду( into) быстро израсходовать что-л. (into) легко получить определенную работу (into) неосторожно наткнуться на что-л. > to * the boards выступать на сцене;
    быть актером > to * the hospitals проходить практику в больнице (о студенте) > to * the floor ходить взад и вперед > to * the ties (сленг) идти по шпалам > to * heavy пользоваться властью /влиянием/;
    занимать высокое положение в обществе;
    иметь возможность приказывать, запугивать и т. п.;
    важничать, напускать на себя важный вид > to * the streets прогуливаться по улицам в поисках клиента (о проститутке) > to * in on smb. вломиться к кому-л.;
    огорошить кого-л.;
    застать врасплох кого-л. > to * on air ног под собой не чуять( от радости) ;
    ликовать > to * in golden /in silver/ slippers есть на серебре, купаться в золоте > to * tall (разговорное) держаться самоуверенно > don't run before you can * не забегайте вперед;
    не предвосхищайте событий > to * the plank( морское) (устаревшее) быть сброшенным в море( пираты заставляли пленников идти с завязанными глазами по доске, положенной на борт судна, до тех пор, пока они не падали в море) ;
    идти навстречу гибели;
    (американизм) быть уволенным или снятым с работы > to * Spanish вести за шиворот;
    идти, куда тебя ведут за шиворот;
    делать что-либо из-под палки( диалектизм) валять (шерсть) (диалектизм) декатировать (ткань) ~ шаг;
    to go at a walk идти шагом ~ прогулка пешком;
    to go for a walk идти гулять;
    to take a walk прогуляться;
    to go walks with children водить детей гулять ~ прогулка пешком;
    to go for a walk идти гулять;
    to take a walk прогуляться;
    to go walks with children водить детей гулять ~ into разг. натолкнуться, попасть;
    he walked into the ambush он натолкнулся на засаду ~ идти пешком;
    идти или ехать шагом;
    ходить по, обходить;
    I have walked the country for many miles round я обошел всю местность на протяжении многих миль ~ расстояние;
    a mile's walk from на расстоянии мили от ~ спорт. состязание в ходьбе;
    walk of life общественное положение;
    занятие, профессия;
    people from all walks of life люди всех слоев общества postorder ~ вчт. обратный обход preorder ~ вчт. прямой обход random ~ метод случайного блуждания random ~ случайное блуждание ~ прогулка пешком;
    to go for a walk идти гулять;
    to take a walk прогуляться;
    to go walks with children водить детей гулять walk уст. вести себя;
    walk about прогуливаться, прохаживаться, фланировать ~ водить гулять, прогуливать (кого-л.) ;
    to walk a baby учить ребенка ходить;
    to walk a dog выводить гулять собаку ~ вываживать (лошадь после быстрой езды) ~ уст. выпас (особ. для овец) ~ делать обход (о стороже, путевом обходчике и т. п.) ;
    to walk the rounds ходить дозором ~ идти пешком;
    идти или ехать шагом;
    ходить по, обходить;
    I have walked the country for many miles round я обошел всю местность на протяжении многих миль ~ обход своего района (разносчиком и т. п.) ~ походка ~ появляться (о привидениях) ~ прогулка пешком;
    to go for a walk идти гулять;
    to take a walk прогуляться;
    to go walks with children водить детей гулять ~ расстояние;
    a mile's walk from на расстоянии мили от ~ спорт. состязание в ходьбе;
    walk of life общественное положение;
    занятие, профессия;
    people from all walks of life люди всех слоев общества ~ тропа, аллея;
    (любимое) место для прогулки ~ ходить, идти ~ ходьба ~ шаг;
    to go at a walk идти шагом ~ водить гулять, прогуливать (кого-л.) ;
    to walk a baby учить ребенка ходить;
    to walk a dog выводить гулять собаку ~ водить гулять, прогуливать (кого-л.) ;
    to walk a baby учить ребенка ходить;
    to walk a dog выводить гулять собаку to ~ a mile пройти милю;
    to walk the floor ходить взад и вперед walk уст. вести себя;
    walk about прогуливаться, прохаживаться, фланировать ~ away уводить ~ away разг. унести, украсть( with) ;
    walk back отказываться от (своих слов, своей позиции и т. п.) ;
    walk in входить ~ away уходить;
    to walk away (from smb.) обгонять( кого-л.) без труда ~ away уходить;
    to walk away (from smb.) обгонять (кого-л.) без труда ~ away разг. унести, украсть ( with) ;
    walk back отказываться от (своих слов, своей позиции и т. п.) ;
    walk in входить ~ away разг. унести, украсть (with) ;
    walk back отказываться от (своих слов, своей позиции и т. п.) ;
    walk in входить to ~ in (on smb.) огорошить, застать врасплох (кого-л.) ;
    to walk out (on smb.) покинуть( кого-л.) в беде;
    улизнуть( от кого-л.) to ~ (smb.) round обвести( кого-л.) вокруг пальца;
    to walk in golden (или silver) slippers = купаться в роскоши ~ into разг. бранить, набрасываться с бранью (на кого-л.) ~ into входить ~ into sl. есть, уплетать ~ into разг. натолкнуться, попасть;
    he walked into the ambush он натолкнулся на засаду ~ спорт. состязание в ходьбе;
    walk of life общественное положение;
    занятие, профессия;
    people from all walks of life люди всех слоев общества ~ off) одержать легкую победу (with) ~ off уводить ~ off разг. унести, украсть (with) ~ off уходить to ~ in (on smb.) огорошить, застать врасплох (кого-л.) ;
    to walk out (on smb.) покинуть (кого-л.) в беде;
    улизнуть( от кого-л.) ~ out выходить ~ out забастовать to ~ out (with smb.) разг. ухаживать, "гулять" (с кем-л.) (обыкн. о прислуге) ~ over без труда опередить соперников (на бегах и т. п.) ~ over не считаться( с чувствами кого-л. и т. п.) ;
    плохо обращаться;
    walk up подойти( to - к кому-л.) ~ over перешагнуть to ~ (smb.) round обвести (кого-л.) вокруг пальца;
    to walk in golden (или silver) slippers = купаться в роскоши to ~ the boards быть актером;
    to walk the hospitals проходить студенческую практику в больнице to ~ a mile пройти милю;
    to walk the floor ходить взад и вперед to ~ the boards быть актером;
    to walk the hospitals проходить студенческую практику в больнице ~ делать обход (о стороже, путевом обходчике и т. п.) ;
    to walk the rounds ходить дозором ~ over не считаться (с чувствами кого-л. и т. п.) ;
    плохо обращаться;
    walk up подойти (to - к кому-л.) widow's ~ площадка с перильцами на крыше дома

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > walk

  • 15 Les Misérables

    1. (1913)
       1913 – Франция (3480 м; реставрированная копия – 142 мин при скорости 18 к/сек)
         Произв. Pathé S.C.A.G.L.
         Реж. АЛЬБЕР КАПЕЛЛАНИ
         Сцен. Альбер Капеллани по одноименному роману Виктора Гюго
         Опер. Луи Форестье, Каренин Меробян
         В ролях Анри Кросс (Жан Вальжан), Анри Этьеван (Жавер), Мари Вентура (Фантина), Леон Бернар (аббат Мириэль), Мистенге (Эпонина), Габриэль де Гравон (Мариюс), Мари Фроме (Козетта в детстве), Эмиль Мило (Тенардье), Леран (Жильнорман).
       1-й ПЕРИОД: ЖАН ВАЛЬЖАН, 1815 г. Жан Вальжан, пытающийся прокормить старую мать, ищет работу. Он безуспешно предлагает свои услуги кузнецу. Пытается промышлять браконьерством. Крадет кусок хлеба. Крестьяне, вооруженные вилами, гонят его до самого дома. Он дерется с ними. Мать умирает от испуга. Вальжана отправляют на каторгу в Тулон на 5 лет принудительных работ. Его богатырская сила позволяет ему поднять огромный валун на глазах у надзирателя Жавера. В общей спальне каторжники, по обычаю, жребием выбирают того, кто совершит следующую попытку побега. 7 мая 1817 г. Вальжан распиливает кандалы и прутья решетки и бежит с помощью веревки. Он переплывает реку. Жавер терпит первое поражение, пытаясь поймать его.
       Вальжан пешком приходит в Динь. Местные жители сторонятся Вальжана; его облаивает собака. Женщина указывает ему дом аббата Мириэля. Аббат приглашает Вальжана на ужин, сам наливает ему суп, а затем показывает комнату. Ночью Вальжан крадет столовое серебро из комнаты аббата. Он возвращается в спальню и уходит через окно. На улице Вальжан натыкается на конных жандармов, те находят при нем серебро и отводят обратно к аббату. Аббат отдает Вальжану серебряную ложку и 2 серебряных канделябра. Он отпускает Вальжана, затем вручает ему рекомендательное письмо к своему брату, промышленнику в Монтрее-сюр-Мер. Вальжан падает на колени, растроганный добротой Мириэля. Прибыв в Монтрей, он отдает письмо хозяину.
       2-й ПЕРИОД: ФАНТИНА. Жан Вальжан сменяет работодателя и управляет стеклодувным заводом под именем г-на Мадлена. Он становится мэром Монтрея. Его работница Фантина возвращается после недельного отсутствия, проведя все это время со своей дочерью Козеттой. Она не хочет признаваться, что она – мать-одиночка. Г-н Мадлен, не зная о положении Фантины, увольняет ее. Жавер принимает новое назначение в Монтрее. Он узнает в г-не Мадлене бывшего каторжника Вальжана. Фантина продает парикмахеру свои волосы. Она ссорится с бывшими подругами, которые смеются над ней. Ее арестовывают. Она плюет в лицо г-ну Мадлену, но тот находит письмо от супругов Тенардье, требующих у Фантины денег за Козетту. Он распоряжается, чтобы Фантину отпустили, приводит ее к себе, и там Фантина рассказывает, как ее бросил любовник (сцена появляется на правой части экрана, наложенная на прежнее изображение). Она падает в обморок. Г-н Мадлен отводит ее в заводскую больницу. Выясняется, что у нее чахотка.
       Г-н Мадлен спасает дядюшку Фошлевана, придавленного каретой. Это чудо он совершает на глазах у Жавера, который сразу же узнает каторжника по его богатырской силе. Жавер пишет донос на Мадлена королевскому прокурору. Г-н Мадлен добивается для Фошлевана места садовника. Жавер читает в газете сообщение об аресте Жана Вальжана, которому теперь придется предстать перед судом. Он подает г-ну Мадлену заявление об отставке, которое тот не принимает. Буря в душе: г-н Мадлен воображает процесс над невинным человеком (сцена возникает на правой стороне экрана). Явившись в суд, г-н Мадлен раскрывает свое настоящее имя. Он прощается с Фантиной, и та передает ему письмо с просьбой разыскать Козетту у четы Тенардье. В комнате умирающей появляется Жавер и хватает г-на Мадлена. Увидев это, Фантина умирает. Г-н Мадлен вырывается и закрывает умершей глаза. Жавер уводит г-на Мадлена. Попав в тюремную камеру, Вальжан вырывает решетку из окна и сбегает на свободу.
       3-й ПЕРИОД: КОЗЕТТА, 1821 г. Семья Тенардье держит таверну в Монфермее. В семье 2 родных детей – Эпонина и Гаврош. Козетта, живущая у Тенардье, – их козел отпущения. Вооружившись огромной метлой, она подметает ресторанную залу и смотрит, как Эпонина играет в куклы. Мадам Тенардье отправляет ее набрать воды в реке. Шагая с ведром по деревне, Козетта встречает Вальжана. Он спрашивает у нее адрес Тенардье и понимает, кто она такая. Вальжан помогает Козетте нести ведро, но у самой таверны она забирает его себе. Козетта смотрит на большую куклу на прилавке магазина. Вальжан садится ужинать за стол, под которым спряталась Козетта. Он вступается за девочку перед Тенардье и отправляется в магазин, чтобы купить ей большую куклу. Козетта целует куклу, плача от радости. Вальжан платит Тенардье и уводит ребенка с собой. Тенардье бежит за ним и хочет отнять у него Козетту. Вальжан показывает ему письмо Фантины и бесцеремонно отталкивает его.
       В Париже Жан Вальжан и Козетта живут в старом доме в Госпитальном квартале. Консьержка, заинтригованная подозрительным поведением Вальжана, доносит на него Жаверу. Вальжан спасается бегством с Козеттой. Спасаясь от людей Жавера, Вальжан взбирается по стене и тянет Козетту за собой на веревке. Утром после тревожной ночи он обнаруживает, что попал в монастырь. Он встречает дедушку Фошлевана, работающего здесь садовником. Старик, растерявшись от признательности, падает перед Вальжаном на колени. Флэшбек: эпизод с каретой (на весь экран). Фошлеван предоставляет убежище Вальжану и Козетте. Он берет Вальжана помощником садовника. Козетту отдают на воспитание монахиням.
       4-й ПЕРИОД: КОЗЕТТА И МАРИЮС, 1832 г. Жан Вальжан снова живет в Париже, с уже повзрослевшей Козеттой. Тенардье совсем обнищали и живут под именем Жондреттов в квартире по соседству с молодым Мариюсом. Жондретт приказывает своей дочери Эпонине пойти и попросить денег у Мариюса (2 помещения объединены на экране боковым проездом камеры). Мариюс дает денег тайно влюбленной в него Эпонине. Мариюс впервые видит Вальжана и Козетту на скамейке в саду. Он еще раз нарочно проходит мимо, чтобы полюбоваться Козеттой. К Вальжану и Козетте пристает Эпонина, вынужденная побираться. Она отводит их к отцу, которому Вальжан отдает свое пальто и деньги. Мужчины не узнают друг друга. Эпонина дает Мариюсу адрес Козетты. Оставшись одна, Эпонина рыдает. Мариюс оставляет записку на скамейке в саду дома Козетты. Он показывается ей на глаза, но исчезает при появлении Вальжана. Тот попрекает Козетту.
       Мариюс умоляет своего деда Жильнормана попросить руку Козетты у ее отца. Жильнорман отказывает. В отчаянии Мариюс присоединяется к мятежникам на баррикаде улицы Шанврери (sic) 5 июня 1832 г. Жаверу поручено проникнуть в стан мятежников. Он приходит к ним переодетым, но его тут же узнают, разоблачают и связывают. Солдаты открывают огонь по баррикаде. Мариюс пишет записку Козетте и передает ее через посыльного; тот же вручает ее Вальжану, который отправляется на баррикаду. Гаврош погибает, собирая патроны у убитых. Вальжану поручено казнить Жавера, но он его отпускает. Баррикада разрушена. Вальжан, неся на руках раненого Мариюса, уходит через канализацию. Жавер, преследующий Тенардье, обирающего трупы, случайно натыкается на Вальжана, выходящего на поверхность. Тенардье издалека наблюдает за встречей старых знакомых и завладевает документом, предписывающим Жаверу взять под арест бывшего каторжника. Он идет следом за Вальжаном и Жавером, которые несут раненого Мариюса к Жильнорману.
       Не дождавшись, когда Вальжан выйдет от Жильнормана и сдастся, Жавер исчезает. Он пишет предсмертную записку где обвиняет себя в том, что восхищается Вальжаном и не способен арестовать его. Затем он бросается в Сену. Вальжан получает письмо от Жильнормана, где старик от имени внука просит руки Козетты. Вальжан идет к Жильнорману и отдает все свое состояние в приданое за Козетту. Свадьба Мариюса и Козетты. Тенардье за деньги открывает Мариюсу тайну Жана Вальжана. Мариюс приходит к Вальжану, который признается ему во всем. Появляется Козетта. Вальжан умирает рядом с 2 канделябрами (на правой стороне экрана появляется изображение аббата Мириэля).
         По своей длине и художественной ценности эта 2-я экранизация «Отверженных» (после Бродяги, Le chemineau, фильма студии «Pathé» 1907 г.) ― одна из первых больших кинокартин, поставленных во Франции. Именно так ее приветствовал Андре Антуан, и его одобрение доказывает, что Капеллани удалось заставить реализм восторжествовать над издержками мелодрамы, простоту и определенную строгость – над условностями и театральными приемами. Составители «Большой иллюстрированной истории 7-го вида искусства» (Grande histoire illustrée du 7-e art, Editions Atlas, 1984, том 9), например, без колебаний называют эту экранизацию «1-м великим французским фильмом, снискавшим мировую известность». Действительно, он обладает рядом достоинств, выдающихся для своего времени. Выбранный ритм поддерживается во всем фильме (3 периода по 2 части в каждом, затем – 4-й период, чуть более длинный, состоящий из 3 частей). Декорации интерьеров схематичны, но не лишены выразительности (напр., помещение, где спят каторжники). Актеры играют сдержанно, и это подчеркивается систематическим использованием общего плана (хотя другие планы в те годы были невозможны). Это не мешает некоторым сценам внезапно пробуждать подлинные эмоции (напр., сцена с Козеттой, целующей куклу). Только Мари Вентура в сцене смерти Фантины слепо следует моде на утрированную мелодраматичность.
       N.B. С 1908 по 1914 г. Альберто Капеллани был художественным руководителем S.C.A.G.L. («Кинематографического общества авторов и литераторов»), департамента «Pathé», специализировавшегося на экранизации шедевров нашей литературы. Этот департамент был создан для того, чтобы соперничать с «Films d'Art», выпустившим на экраны сенсационный фильм Убийство герцога де Гиза, L'assassinat du duc de Guise, Ле Баржи и Кальмет, 1908, который очень высоко ценили Гриффит и Дрейер. Вплоть до 1914 г. Кастеллани снял как режиссер или выпустил под своим руководством экранизации целого ряда произведений Гюго: Король забавляется, Le roi s'amuse, 1909; Эрнани, Hernani, 1910; Мария Тюдор, Marie Tudor, 1917; Марион Делорм, Marion de Lorme, 1912; Собор Парижской Богоматери, Notre-Dame de Paris, 1911; Девяносто третий год, Quatre-vingt-treize, 1920 – фильм, законченный Антуаном после войны, и Золя (Западня, L'assommoir, 1909, названная Жаном Митри 1-й французской полнометражной картиной, и Жерминаль, Germinal, 1913).
    2. (1925)
       1925 – Франция (513 мин)
         Произв. Films de France
         Реж. АНРИ ФЕКУР
         Сцен. Анри Фекур по одноименному роману Виктора Гюго
         Опер. Рауль Обурдье, Меробяy и Жорж Лаффон
         В ролях Габриэль Габрио (Жан Вальжан), Жан Тулу (Жавер), Жорж Сайяр (Тенардье), Сандра Милованофф (Фантина / Козетта), Рене Карл (мадам Тенардье), Сюзанн Ниветт (Эпонина), Франсуа Розе (Мариюс), Шарль Бадиоль (Гаврош), Поль Жорж (монсеньор Мириэль).
       ЧАСТИ I и II. Динь, 1815 г. Епископ Мириэль, добрый и милосердный человек, устроил в своей резиденции больницу. Жан Вальжан, вышедший на свободу после 19 лет каторги, приходит в мэрию и предъявляет документы. Он измотан, его выгоняют из 2 таверн. Дети бросаются в него камнями. Он идет в тюрьму, но и там он не нужен. Некая женщина советует ему постучаться в дверь монсеньора Мириэля, который сажает его за свой стол.
       1-й флэшбек: до своего осуждения Жан Вальжан, обрубщик ветвей, вынужден был кормить 7 детей своей овдовевшей сестры. Он украл буханку хлеба и был приговорен к каторжным работам в Тулоне. Там он поднял повозку, нагруженную камнями, и спас жизнь человеку, попавшему под колеса. Его богатырскую силу приметил надзиратель по имени Жавер.
       Настоящее время: посреди ночи Вальжан хочет зарезать Мириэля, но луна освещает безмятежное лицо епископа, и потрясенный Вальжан отказывается от своего намерения. Он крадет серебряные столовые приборы и убегает. Наутро жандармы возвращают его в дом священника. Мириэль утверждает, что серебро – собственность Вальжана, и вдобавок отдает ему 2 канделябра. Он говорит Вальжану, что отныне тот принадлежит не Злу, а Добру. Поднявшись на гору, Вальжан наступает на монету, принадлежащую малышу Жерве, бродячему мальчишке-музыканту. Когда мальчик требует вернуть ему монету, Вальжан прогоняет его. Позже он хочет его вернуть, но напрасно. Он плачет впервые за 19 лет.
       За несколько месяцев до этого, после битвы при Ватерлоо, сержант Тенардье, обирая мертвецов на поле боя, спасает жизнь барону де Понмерси, погребенному под трупами. Фантина, брошенная любовником-студентом, рожает дочь. Из Парижа она возвращается в родной город Монтрей-сюр-Мер. По дороге в Монфермее она доверяет свою дочь матери 2 детей мадам Тенардье. Прибыв в Монтрей, она слышит про некоего всеми уважаемого господина Мадлена.
       2-й флэшбек: за 3 года до этого, едва придя в город, Жан Вальжан спас 2 детей при пожаре. Титр: «Он придумал, как усовершенствовать производство стеклянных изделий, и сделал на этом состояние. Он стал мэром (под именем г-на Мадлена)».
       Настоящее время: Жавер, ставший полицейским инспектором в Монтрее, не разделяет всеобщего восхищения перед мэром (он получил предписание о розыске каторжника, ограбившего ребенка). Еще один местный житель, дедушка Фошлеван, завидует успеху Мадлена. Однажды он попадает под собственную телегу, и Мадлен спасает его, приподняв повозку. Этот подвиг происходит на глазах у Жавера и вызывает в его памяти почти забытый эпизод из прошлого.
       Фантина работает на фабрике г-на Мадлена; ее постоянно терзают Тенардье, требуя денег. О Фантине начинают судачить злые языки; в конце концов старший мастер вызывает ее к себе и увольняет. Она шьет на дому, затем, оставшись без работы, продает свои волосы. Безо всяких средств к существованию, она выходит на панель. Однажды зимним вечером прохожий засовывает ей под корсет пригоршню снега. Начинается драка. Жавер арестовывает Фантину и лично приговаривает ее к полугоду тюрьмы. Она на коленях умоляет простить ее ради дочери. Она оскорбляет мэра, но тот освобождает Фантину и обещает помочь ей и дочери. О ней заботится сестра Симплиция.
       Жавер пишет донос на Мадлена. Позднее он признается, что клеветал, и просит отставки: разыскиваемый преступник пойман – это каторжник по имени Шанматье. Вальжан проводит целую ночь в раздумьях о том, как ему следует поступить. Он отправляется в Аррас и перед судьями называется тем, кого они ищут. Он остается в распоряжении суда, но его не арестовывают. Он возвращается к Фантине, прикованной к постели. Жавер берет его под арест у ее изголовья. Фантина умирает. Вальжана уводят жандармы. Он совершает побег из тюрьмы. Уходя от погони, он прячется у сестры Симплиции, которая впервые в своей жизни лжет, говоря людям Жавера, что не видела его. Титр: «Здесь теряются следы Вальжана». Он зарывает в лесу сундук.
       В Париже противный старик Жильнорман в свои 80 лет по-прежнему танцует. Его бывшая горничная приносит ему близнецов, родившихся якобы от него. Он отрицает свое отцовство, но все же платит за содержание детей. Больше всего на свете он дорожит своим законным внуком Мариюсом. В Монфермее Козетта живет у Тенардье как рабыня. Ночью ее отправляют за водой; для этого она должна пройти через страшный лес. Она встречает Вальжана, который помогает ей нести ведро и провожает до таверны Тенардье, где и остается до утра. Он дарит ей восхитительную куклу (которая поражает всех, включая кошку), а затем выкупает Козетту у Тенардье за баснословные деньги.
       В Париже Вальжан и девочка живут в лачуге Горбо. Вальжан учит Козетту читать и рассказывает ей о матери. Старая соседка-сплетница видит, как Вальжан зашивает в подкладку банкноты (которые достал из сундука, зарытого в лесу). Жавер, переодевшись нищим, стоит на страже у дверей лачуги. Вальжан и Козетта спасаются бегством. Убегая от полицейских, они попадают в тупик, взбираются по стене (Вальжан тянет девочку на веревке) – и попадают в женский монастырь Пти-Пикпюс. По воле провидения Вальжан встречает там Фошлевана, некогда спасенного им. Вальжан выдает себя за его брата, работает с ним в качестве помощника садовника, а Козетта становится пансионеркой монастыря.
       ЧАСТЬ III. Мариюсу исполнилось 20 лет. Его дед Жильнорман, ярый роялист, после смерти дочери буквально вырвал его из рук отца, наполеоновского офицера Понмерси. Жильнорман с самого начала не одобрял выбор дочери. Тем не менее он отпускает Мариюса в Вернон попрощаться с умирающим отцом. Но молодой человек приезжает слишком поздно. Он узнает, что отец всегда любил его и что своим спасением на поле Ватерлоо отец обязан человеку по фамилии Тенардье. Мариюс порывает отношения с дедом и переселяется в лачугу Горбо, где в жуткой нищете под именем Жондреттов живут Тенардье. В Люксембургском саду Мариюс видит Козетту, гуляющую с Вальжаном, и влюбляется в нее. Дочь Тенардье Эпонина любит Мариюса. Ее брат Гаврош промышляет мелким воровством и делит награбленное с 2 беспризорниками, над которыми взял шефство.
       Выходя из церкви, Эпонина передает Вальжану письмо от отца: он просит денег. Вальжан и Козетта приходят к Жондреттам. Мариюс следит за ними через дырку в стене и узнает в Тенардье Жондретте человека, спасшего его отца. В 6 часов Вальжан должен вернуться с деньгами. Узнав в нем миллионера, выкупившего у него Козетту, Тенардье с сообщниками готовит засаду. Мариюс разрывается между желаниями спасти Козетту и пощадить спасителя своего отца, но все-таки приходит в комиссариат и говорит полицейским, что затевается в доме. Его собеседник – сам Жавер. Вальжан попадает в засаду. Он прикладывает к руке раскаленный добела железный прут в знак того, что не боится нападающих. Нагрянувшая полиция хватает всю банду. Вальжан исчезает.
       Эпонина узнает, что ее друзья готовятся ограбить дом Вальжана и Козетты на улице Плюме. Она сообщает об этом Мариюсу. Тот приходит к Козетте и признается ей в любви. Эпонина мешает заговорщикам проникнуть в дом Вальжана. Мариюс просит у деда разрешения жениться на Козетте. Старик советует ему сделать ее своей любовницей. Новая ссора. На лесной дороге Эпонина передает Вальжану записку с одним лишь словом: «Переезжайте».
       ЧАСТЬ IV. Июнь 1832 г. Листовки и плакаты против Луи-Филиппа. Начинается восстание. Козетта, запертая в доме Вальжаном, который зажил спокойной жизнью, передает Эпонине записку для Мариюса. Студент-революционер Анжольрас подталкивает Мариюса к действию и заражает его идеями. Мариюс отправляется на улицу Плюме, но никого там не находит. Вальжан и Козетта живут теперь на улице Вооруженного Человека. Восстание набирает силы. Начинаются перестрелки. Жавер шпионит на строительстве баррикады. Вальжан читает любовное письмо, написанное Козеттой Мариюсу на листе промокательной бумаги, и ужасно страдает от этого.
       Штаб-квартира восставших находится в кабачке «Коринф» на улице Шанврери. Революционер убивает горожанина, не пожелавшего отдавать свой дом. Анжольрас расправляется с ним и говорит: «Нельзя очернять нашу борьбу». В Жавере узнают предателя. Эпонина получает смертельное ранение штыком. Вокруг баррикады усиливаются бои. Умирая на руках у Мариюса, Эпонина передает ему записку от Козетты. Вальжан сражается в рядах защитников баррикады. Погибает Гаврош, отправившись собирать патроны у мертвецов. Штурм баррикады. Вальжан освобождает Жавера, которого должен был казнить. Он уносит на плечах раненого Мариюса и уходит через парижскую канализацию. Анжольрас расстрелян. У выхода из канализации Вальжан встречает Тенардье, который продает ему ключ от канализационной решетки. Жавер ждет его снаружи, чтобы арестовать. Вдвоем они относят Мариюса к его деду. Жаверу не хватает духа арестовать Вальжана; он чувствует, что не может выполнить долг, и кончает с собой, бросившись в Сену.
       Свадьба Козетты и Мариюса. Вальжан не приходит на праздник, сказавшись раненым, хотя на самом деле он не хочет раскрывать свое настоящее имя. На следующий день он называет его Мариюсу, добавляя: «Успокойтесь. Для Козетты я – никто». Титр: «Козетта уходит от Вальжана». Он остается один. К Мариюсу приходит Тенар (Тенардье); он обвиняет Вальжана в убийстве. Мариюс понимает, что человек, спасший его и вынесший на своих плечах через канализацию, – Вальжан. Он прогоняет прочь Тенардье со словами: «Убирайтесь. Вас спасает Ватерлоо». Козетта и Мариюс в последний раз приходят к Вальжану. Он смотрит на канделябры: «Монсеньор Мириэль, довольны ли вы мною?» Он умирает.
         Самая полная и подробная экранизация «Отверженных», разделенная на 4 фильма, выпущенные в парижском кинотеатре «Ампир» с недельным интервалом, начиная с рождественского вечера 1925 г. Главное достоинство этой версии – ее длина: она позволяет пересечь различные сюжетные линии, сохранить ряд подробностей, содержащихся в книге, восстановить на экране эпический масштаб, свойственный роману Гюго. Впрочем, Фекуру стоило большого труда добиться от продюсеров согласия на подобную концепцию и подобный метраж. В своей книге «Вера и горы» (La Foi et les Montagnes, Paul Montel, 1959 – одно из лучших документальных свидетельств о немом французском кинематографе) он пишет: «Фильм должно было продюсировать „Общество кинофильмов Франции“, подчиняющееся „Кинороманам“. Но, если при подготовке каждого киноромана приходилось мучительно наскребать необходимое количество перипетий, чтобы раздуть из них 10–12 эпизодов, на этот раз, когда речь зашла об „Отверженных“ – романе, переполненным событиями, способными насытить с полсотни эпизодов, – по нелепому противоречию было принято решение пересказать это монументальное произведение в единственном фильме, что смехотворно. Я отчаянно сражался с чиновниками, темной и бесчисленной силой, но в конце концов одержал победу». Чуть позже банкротство иностранного партнера по производству привело к сокращению бюджета, из-за чего пострадали революционные сцены, гораздо менее масштабные, чем предполагалось.
       При всех своих достоинствах и ограничениях, при всей своей скрупулезной честности и отсутствии подлинного вдохновения, фильм служит характерным образцом того, что можно назвать «иллюстрирующим кинематографом»; это течение было распространено во Франции в 20-е гг. и здесь представлено на высочайшем уровне. Актерская игра неизменно точна и добротна. Наиболее удачные сцены – те, что относятся к детству Козетты (взаимоотношения между взрослым и ребенком завязаны лучше, чем других версиях). Увы, крайняя монотонность раскадровки, построения сцен и применяющихся технических средств придает картине театральность, от которой ее должно было бы уберечь разнообразие декораций и объектов. Отказавшись от всех визуальных приемов авангардизма, Фекур хотел раствориться в своем сюжете. Это смирение было удостоено похвал, хотя иногда его называют чрезмерным. Больше, чем личность Фекура, на фильм отложила отпечаток сама эпоха, пристрастная к несколько беспорядочным фильмам-фельетонам, густо населенным бандитами, похотливыми стариками, бандами хулиганов, которые, кажется, вот-вот возьмут верх над добрыми героями. Но здесь их противником становится Вальжан, почти что сверхчеловек, который в себе самом переплавил зло в добро, – и, вследствие этого, плоды их злодеяний не будут обильны. Усиленно сторонясь славы амбициозного культурного монумента, эта экранизация обретает дух романов-фельетонов и народной литературы, откуда и черпал изначально Гюго материал для сюжета.
    3. (1933)
       Отверженные
       1933 – Франция (I: 109 мин, II: 85 мин, III: 86 мин)
         Произв. Pathé, Natan
         Реж. РЕЙМОН БЕРНАР
         Сцен. Андре Ланг, Реймон Бернар по одноименному роману Виктора Гюго
         Опер. Жюль Крюжер
         Муз. Артюр Онеггер
         Дек. Жан Перрье, Люсьен Карре
         Кост. Поль Колон
         В ролях Арри Бор (Жан Вальжан / господин Мадлен / Шанматье / Фошлеван), Шарль Ванель (Жавер), Флорель (Фантина), Шарль Дюллен (Тенардье), Маргерит Морено (мадам Тенардье), Эмиль Женевуа (Гаврош), Оран Демазис (Эпонина), Жильберт Савари (Эпонина в детстве), Жослин Гаэль (Козетта), Габи Трике (Козетта в детстве), Анри Кросс (монсеньор Мириэль), Марта Мелло (мадемуазель Батистина), Жан Сервэ (Мариюс), Макс Дирли (Жильнорман), Жорж Молуа (председатель суда), Робер Видален (Анжольрас), Поль Азаис (Грантэр).
       Перечень основных сцен 3-серийной версии:
       I ― БУРЯ В ДУШЕ, 1815 г. (Une tempête sous un crane). Каторжник Жан Вальжан, обладающий богатырской силой, поддерживает статую на фасаде мэрии Тулона, не давая ей обрушиться. Ценой этого подвига он добивается досрочного освобождения. Он отправляется в Понталье. В Дине его не пускают ни в одну гостиницу и наконец указывают на дом монсеньора Мириэля. Епископ дает ему кров и накрывает стол. Ночью Вальжан крадет его серебряные столовые приборы. 2 жандарма возвращают его в дом священника. Мириэль освобождает его и отдает ему 2 серебряных канделябра. В лесу Вальжан встречает маленького савояра и крадет у него монету. В Париже Фантина на балу у Бомбарда знакомится со студентом по имени Толомьес.
       В 1823 г. в Монтрее-сюр-Мер торжественно открывается Профессиональная школа, подаренная городу его мэром, г-ном Мадленом (Жаном Вальжаном), автором изобретения, произведшего революцию в стеклодувном деле. Супруги Тенардье из Монфермея требуют у Фантины денег для Козетты. Та – рабыня Тенардье. На глазах у Жавера, который узнает его богатырскую силу, г-н Мадлен спасает дядюшку Фошлевана, придавленного телегой. Фантину увольняют с завода Мадлена. Жавер пишет письмо префекту с доносом на Мадлена―Вальжана. Фантина отвергает приставания хозяина квартиры. Новое требование денег от Тенардье. Козетта в мороз ходит за покупками для Тенардье.
       Над Фантиной, продавшей свои волосы и зубы, решает злобно подшутить прохожий горожанин, сующий ей снег за пазуху. Она бьет его. Попадает под арест. Тщетно умоляет Жавера. Плюет в лицо г-ну Мадлену, считая его виновником увольнения. Г-н Мадлен освобождает ее. У Фантины начинается агония. Козетта поглаживает шубки Эпонимы и Азельмы. Тенардье получают за Козетту 300 франков. «Я начинаю любить эту малышку», – говорит Тенардье. Жавер просит у Мадлена отставки за ложный донос. Настоящий Жан Вальжан якобы пойман. Фантина с радостью узнает, что г-н Мадлен отправится за Козеттой. Всю ночь он думает, нужно ли ему ехать в Аррас на процесс Шанматье, которого принимают за Жана Вальжана. Фантина ждет Козетту. Мадлен во весь опор мчится в Аррас. Фантина молится за Мадлена. Мадлен предстает перед судом: благодаря ему Шанматье освобождают. Мадлен у изголовья Фантины: она в ужасе видит, как его арестовывает Жавер. Она умирает. Ложь монашенки позволяет Вальжану скрыться.
       II ― СЕМЬЯ ТЕНАРДЬЕ (Les Thénardier). Рождество в Монфермее. Козетта смотрит на большую куклу в витрине магазина игрушек. Мадам Тенардье заставляет ее идти за водой посреди ночи. Вальжан помогает девочке нести ведро. Ужинает в таверне Тенардье. Уходит и возвращается с большой куклой для Козетты. Он «выкупает» девочку у Тенардье.
       1832 г.: 16-й день рождения Козетты, которая живет с мсье Фошлеваном (Жаном Вальжаном) и считает его своим отцом. Она делает знаки влюбленному в нее Мариюсу, ждущему ее на улице. Тот идет к своему деду, роялисту Жильнорману, с которым рассорился по политическим мотивам, и просит разрешения жениться на мадемуазель Фошлеван. «Сделай ее своей любовницей», – отвечает старик. Уязвленный Мариюс разворачивается и уходит.
       Он живет в жалкой лачуге, по соседству с Жондреттами (Тенардье): у тех в семье 2 дочери и маленький сын Гаврош. Эпонина влюблена в Мариюса. Тенардье принимают у себя филантропа Фошлевана и его дочь. Фошлеван обещает вернуться в 7 часов с деньгами. Тенардье-Жондретт узнал в нем человека, некогда уведшего с собой Козетту. Он готовит засаду. Мариюс через перегородку подслушивает его намерения и бежит в Люксембургский сад предупредить Козетту. Для своего злодеяния Жондретт нанимает банду Патрона-Минетта. Мариюс предупреждает Жавера; они договариваются об условном сигнале. Жондретт хочет занять комнату у Мариюса, и тот неожиданно узнает в нем человека, спасшего его отца при Ватерлоо.
       Прибытие Фошлевана. Жондретт требует у него 200 000 франков. Бандиты набрасываются на него. Мариюс не решается подать сигнал. Фошлеван прикладывает к руке раскаленный прут в знак того, что ничто ему не страшно. Полиция врывается в дом и хватает бандитов. Фошлеван ускользает. Жавер приходит к нему. Фошлеван не признается, что стал жертвой нападения. Он снова убегает. Мариюс узнает от Козетты, с которой встречается в потайном месте на улице Плюме, что она уезжает в Англию с отцом. Появляется Фошлеван и разлучает влюбленных. Козетта в слезах. Вдвоем с Фошлеваном они смотрят на проходящую мимо колонну каторжников.
       III ― СВОБОДА, МИЛАЯ СВОБОДА, 1832 г. (Liberté, liberté chérie). Похоронная процессия генерала Ламарка в пригороде Сент-Антуан провоцирует восстание против правительства короля Луи-Филиппа. Град камней и мебели сыплется на драгунов и национальную гвардию. Козетта беспокоится за Мариюса, и Вальжан обещает разыскать его. Студенты и Гаврош строят баррикаду на улице Шанврери. Мариюс, обессилев от тоски, смотрит на это безучастно. В 22.30 гвардейцы идут в атаку, и начинается перестрелка. Старик Мабёф водружает флаг на верхушке баррикады и погибает под пулями. Бой возобновляется. Мариюс грозится взорвать баррикаду и заставляет гвардейцев отступить. Жавер, шпионивший среди студентов, разоблачен и связан. Гаврош собирает патроны у мертвецов и погибает с песней на устах. Тела старика и мальчика лежат рядом. Национальная гвардия дает залп. Эпонина, которая переоделась в мальчика, чтобы добраться до баррикады, умирает на руках у Мариюса. Она берет с него обещание, что он поцелует ее в лоб, когда она умрет. Студенты поют «Марсельезу» и отказываются сдаться. Вальжан присоединяется к ним и даже спасает нескольких людей от смерти. Ему поручают казнить Жавера. Вместо этого он Жавера отпускает.
       Студенты взрывают баррикаду. Оставшиеся в живых будут расстреляны. Вальжан уносит на плечах Мариюса, раненого и потерявшего сознание. Жавер следит за ним. Вальжан идет по канализации. Жавер поджидает его у выхода. Он разрешает ему отнести раненого к Жильнорману. Прежде чем сдаться Жаверу, Вальжан просит разрешения зайти к себе; Жавер исчезает, не в силах арестовать своего спасителя. Но он не может смириться со столь злостным невыполнением долга и поэтому кидается в Сену.
       Свадебный ужин Мариюса и Козетты. Вальжана нет на их празднике. Дедушка Жильнорман открывает бал танцем с новобрачной. Вальжан бродит под освещенными окнами. На следующий день он признается Мариюсу, что он – бывший каторжник. Именно поэтому он не пришел на свадьбу. Он также говорит, что знаком с Козеттой лишь 10 лет. Он хочет попрощаться с Козеттой, целует ее и падает в обморок. Он умирает, передав ей 2 серебряных канделябра монсеньора Мириэля.
        Отверженные Реймона Бернара – фильм необычный во многих отношениях; прежде всего с глобальной точки зрения это самая приемлемая экранизация романа Гюго. Не считая Деревянных крестов, Les Croix de bois, это единственный амбициозный проект, который Реймону Бернару удалось довести до конца в эпоху звукового кино (хотя у него было много других проектов), и можно заметить, что даже своим масштабом это полотно сильно контрастирует с достаточно узким и тесным контекстом французского кино 30―35-х гг. Отверженные стали единственным фильмом за всю историю французского звукового кино, который демонстрировался в 3 сериях (каждая соответствовала полнометражному фильму). Как напоминает Жак Салль (Jacques Salle, Raymond Bernard, Anthologie du cinéma, 1979), 3 серии демонстрировались в Париже в 3 разных эксклюзивных кинотеатрах («Парамаунт», «Мариво», «Мариньян»), причем расписание было составлено таким образом, чтобы зритель при желании мог посмотреть весь фильм за день. Менее известен тот факт, что Реймон Бернар добился этой необычной возможности выпустить 3-серийную версию в результате сделки и договоренности с продюсерами, требовавшими, чтобы в то же самое время он подготовил к прокату и версию в 2 сериях. Эта 2-серийная версия (Жан Вальжан и Козетта), длящаяся приблизительно 200 мин, очень быстро заменила собой первоначальную; в конце 40-х гг. ее еще можно было увидеть в небольших парижских кинотеатрах (2-я серия демонстрировалась через неделю после 1-й). В 1977 и 1983 гг. замечательная инициатива телеканала «FR3» позволила увидеть полную версию фильма.
       Как отмечено всеми историками, сильной стороной фильма является актерская игра, и особенно это касается трио Бор-Ванель-Дюллен. Арри Бор обладает физическим и духовным масштабом, а также способностью к адаптации, необходимыми для этого персонажа, которого Гюго хотел показать в постоянном процессе преображения. По мере преображения Жана Вальжана его муки, тайны его прошлого и даже отцовская любовь к Козетте открывают новые грани в мрачном образе этого человека, который далек от того монолита, каким он иногда предстает в неудачных экранизациях; и в каждом новом обличье Вальжан переживает новые чувства и приобретает новый опыт. Арри Бор великолепен во всех воплощениях своего героя, особенно в облике Шанматье. Шарль Ванель был идеальным кандидатом на роль сильного и непроницаемого Жавера, неумолимого робота долга, чей механизм неожиданно выходит из строя, когда Жан Вальжан безо всяких причин жалеет его. Дюллен выносит на суд зрителя мрачную и дьявольскую комичность Тенардье, заодно внушая публике отвращение к этому персонажу.
       О женских ролях известно, что Реймон Бернар и его сценарист Андре Ланг очень сожалели, что в результате размолвки Арлетти не смогла сыграть роль Эпонины. Однако Оран Демазис смотрится великолепно в роли этой неудовлетворенной и невезучей героини, и сцена, где она просит Мариюса поцеловать ее в лоб после смерти, по-настоящему потрясает. (Довольно сложно представить, чего могла бы добиться в этой роли Арлетти.) Точно так же место Даниэль Даррьё, предполагавшейся поначалу, занимает Жослин Гаэль – элегантная, чуть неестественная, со слегка приторным обаянием модной гравюры, но все же не бесцветная.
       3-я серия пытается поднять интонацию фильма до эпической, и это ей хорошо удается. Чтобы придать дополнительную энергию сценам восстания и революции, стиль Реймона Бернара на время забывает о своем природном классицизме и заимствует технику репортажной съемки (беглые панорамы, ручная камера и т. д.). Грубое, необычное и почти барочное новшество в контексте французского кино тех лет, столь далекого от авангарда. Но в целом в стиле Реймона Бернара торжествует сдержанная строгость, стремление к подлинному чувству, что-то среднее между мелодрамой и аскетической скудостью, без лишнего пафоса и показных эффектов. Его экранизация «Отверженных» – фильм честного человека и гуманиста. Бернар никогда не метит выше, чем может попасть, и именно поэтому почти всегда добивается целей, в результате разумных решений и большой любви к качественной работе. В этом фильме присутствуют главные сюжетные линии романа Гюго, а также его напряженность и грандиозный размах. Фильм очень ровен по качеству; особенно удачно поданы наиболее легендарные сцены романа (ужин у Мириэля, встреча Вальжана и Козетты, гибель Гавроша, смерть Вальжана у канделябров). В этих сценах Реймону Бернару удалось нащупать хрупкое равновесие между обыденностью и легендой, благодаря которому картина живет до сих пор и хранит верность подробному и, если можно так выразиться, священному ходу развития сюжета, который уже долгие годы хранится в коллективной памяти человечества.

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > Les Misérables

  • 16 breast

    1. n
    1) груди
    2) перен. джерело харчування
    3) грудна залоза; перса, цицька
    4) верхня передня частина одягу
    5) совість, душа
    6) буд. частина стіни від підвіконня до підлоги
    7) гірн. камера, вибій

    to make a clean breast of it — щиро признатися в чомусь, сказати всю правду

    2. v
    1) стати грудьми проти (чогось)
    2) боротися, чинити опір, повставати

    to breast the tapeспорт. прийти до фінішу першим

    * * *
    I [brest] n
    1) груди; джерело харчування
    2) молочна, грудна залоза; грудна клітка
    3) верхня передня частина одягу, груди; icт. кіраса, частина панцира, що прикриває груди
    4) совість, душа
    5) бyд. частина стіни від підвіконня до підлоги; нижня частина балки
    6) гipн. груди вибою
    II [brest] v
    1) стати грудьми проти ( чого-небудь); боротися; опиратися, чинити опір, повставати
    2) підніматися ( на гору); подолати (гору, перешкоду е т. п.)
    3) іти поруч, пліч-о-пліч
    4)

    to breast the tapecпopт. прийти до фінішу першим

    English-Ukrainian dictionary > breast

  • 17 montagna

    f.
    1.
    1) гора; (zona montuosa) горная местность

    non ama il mare, preferisce la montagna — он не любит моря, он любит горы

    2) (grossa quantità) гора, куча, масса, множество (n.)

    "Quel sistema ha fatto bancarotta lasciando montagne di morti" (M. Cervi) — "Этот режим обанкротился, оставив после себя горы трупов" (М. Черви)

    2.

    montagne russe — американские горы

    tappa di montagna — (sport.) горный этап

    discorso della Montagna — (bibl.) нагорная Проповедь

    3.

    se Maometto non va alla montagna, la montagna va a Maometto — если Магомет не идёт к горе, гора идёт к Магомету

    Il nuovo dizionario italiano-russo > montagna

  • 18 strada

    f.
    1.
    1) дорога, путь (m.); (aulico) стезя; (via) улица

    strada in salita — a) дорога в гору; b) (fig.) трудный путь

    la strada è in salita (fig.) — предстоят трудности

    2) (viaggio) поездка, дорога, путешествие (n.)

    indicare la strada — объяснить, как пройти

    non si disturbi, conosco la strada! — не провожайте меня, я знаю, где выход!

    venga, le faccio strada! — следуйте (идите) за мной!

    2.

    strada ferrata — железная дорога

    sei fuori strada, non sono stato io! — ты заблуждаешься на мой счёт!

    si separeranno, non c'è altra strada — выхода нет: развод неминуем

    raccogliere qd. dalla strada — подобрать на улице (вытащить из грязи)

    donna di strada — гулящая (уличная женщина, проститутка)

    ha finalmente trovato la sua strada — он, наконец, нащупал свой путь (понял что ему надо делать)

    ha tentato ogni strada per farla ragionare — чего он только ни делал, чтобы её образумить!

    corse su strada — (sport.) шоссейные гонки

    3.

    Il nuovo dizionario italiano-russo > strada

  • 19 лукташ

    лукташ
    Г.: лыкташ
    -ам
    1. выносить, вынести (на руках), выводить, вывести (под руку, за руку, поводком), удалить за пределы чего-л.

    Пӧрт гыч лукташ вынести из дома;

    пӧртйымач лукташ вынести из подполья;

    вӱта гыч лукташ (вольыкым) вывести из хлева (скот).

    Мый тудым йӱлышӧ танк гыч луктынам. М. Рыбаков. Я вынес его из горящего танка.

    Саван вате кыдеж гыч корка дене вӱдым луктеш. А. Волков. Жена Савы из-за перегородки выносит воду в ковшике.

    2. вытаскивать, вытащить; вынимать, вынуть; доставать, достать; извлечь из чего-л. наружу

    Помыш гыч лукташ достать из-за пазухи;

    кӱсен гыч лукташ вынуть из кармана;

    вӱд гыч лукташ вытащить из воды;

    рок йымач лукташ достать из-под земли.

    Сакар тупысо лачыжым кудаше, лаче гычше ош мераҥым лукто. С. Чавайн. Сакар снял с плеч пестерь, из пестеря вытащил белого зайца.

    Соколов ӱстел гыч папкым лукто, кагаз-влакым шергаш тӱҥале. В. Иванов. Соколов достал папки из стола и стал перебирать бумаги.

    3. выпускать, выпустить, освободить; выписать (человека), выгонять, выгнать на волю (скотину), выводить, вывести, выгонять, выгнать (технику на работу)

    Кӱтӱм лукташ выгнать стадо;

    эрыкыш лукташ выпустить на свободу;

    больнице гыч лукташ выписать из больницы;

    петырыма гыч лукташ освободить из-под стражи;

    спутникым орбитыш лукташ вывести спутник на орбиту.

    Урем капкаштым комдык почын, вате-влак вольыкыштым луктыт. Д. Орай. Раскрывая настежь ворота, женщины выгоняют свою скотину.

    Сай оза тыгай игечыште пийжымат тӱгӧ ок лук. С. Чавайн. Хороший хозяин в такую погоду и собаку на улицу не выпустит.

    4. испускать, испустить, источать, источить, издавать, издать (запах, звук), излучать, излучить (свет, тепло), выпускать, выпустить (дым, пар, жар)

    Ӱпшым лукташ испускать запах;

    шокшым лукташ излучать тепло;

    парым лукташ выпускать пар;

    тулым лукташ извлекать огонь;

    йӱкым лукташ издавать звук.

    Южышт, шӧрын возын, трупкам тӱргыктат, южышт сигарке мучаш гыч чыли тулым луктыт. Н. Лекайн. Одни, лежа на боку, дымят трубками, другие излучают слабый свет кончиками сигарок.

    Умшаж гыч шокшо южым луктын, ийым левыктынеже. О. Тыныш. Выпуская изо рта тёплый воздух, хочет растопить лёд.

    5. выводить, вывести, вести, ведя, направить куда-л.

    Бригадым пашаш лукташ вывести бригаду на работу;

    войскам авыралтма гыч лукташ вывести войска из окружения;

    йоча-влакым тӱгӧ лукташ вывести детей на улицу;

    илыш-корныш лукташ вывести на жизненный путь.

    Эрла чыла калыкым уржа тӱредаш лукташ кӱлеш. М. Рыбаков. Завтра весь народ надо вывести на жатву.

    Пӧлемыште кум омса: икте коридорыш луктеш, весе кухньыш наҥгая. А. Волков. В комнате три двери: одна ведёт в коридор, другая – на кухню.

    6. выставлять, выставить, поставить что-л. для угощения

    Чесым лукташ выставить угощение.

    Иктаж-мо кочкаш уло гын, лук, а мый пӧлемыш пурем. Н. Лекайн. Если есть что-нибудь покушать, выставь, а я пойду в комнату.

    Поро ава, сийым луктын, ӱстел йыр уна-влакым пуртен шынден. В. Косоротов. Добрая мать, выставив угощения, рассадила вокруг стола гостей.

    7. высовывать, высунуть, выставлять, выставить, выдвинуть наружу

    Вуйым лукташ высунуть голову;

    йылмым лукташ высунуть язык.

    Мланде ден кава сургалтыч, ок лий вуйым лукташат. В. Рожкин. Земля и небо содрогнулись, невозможно даже высунуть голову.

    Эрай почмо окна гыч пел капшым луктын, курык велыш онча. А. Мурзашев. Эрай, высунув из окна половину своего тела, смотрит в сторону гор.

    8. выставлять, выставить; вынуть вставленное

    Окнам лукташ выставить окно;

    омсам лукташ выставить дверь.

    Вор-влак, кӱвароҥам луктын, пӧртыш пуреныт. Воры вошли в дом, вынув половицу.

    Сравочым йомдаренам, окнам луктын пураш верештеш. Потерял ключ, придётся войти (в дом), выставив окно.

    9. добывать, добыть, извлечь из недр земли; получать, получить что-л. из чего-то

    Нефтьым лукташ добывать нефть;

    шӧртньым лукташ добывать золото;

    спиртым лукташ получать спирт.

    Уна, ончылнына могай кугу кӱ ора кия – тидым чыла кид дене лукмо. Й. Осмин. Вон, видишь, перед нами какая куча камней – всё это добыто руками.

    Яшай теле гоч смолам, скипидарым луктеш, шӱйым ышта. С. Чавайн. Яшай всю зиму добывает смолу, скипидар, вырабатывает уголь.

    10. копать, вытащить, убирать; извлекать из земли

    Ревым лукташ вытащить репу;

    кешырым лукташ убирать морковь;

    миным лукташ извлечь мину.

    Кум шагат жапыште Мичуш ятыр пареҥгым лукто. Н. Арбан. В течение трёх часов Мичуш выкопал много картошки.

    11. вытаскивать, вытащить; таща вывезти что-л. завязшее

    Машинам лукташ вытащить машину;

    возым лукташ вытащить воз.

    Лавыраште пижын шинчыше машинам шӱдыралын лукто трактор модыш пашкарлак. В. Горохов. Застрявшую в грязи машину трактор вытащил, как игрушечную палочку.

    Толашен-толашен, ушкалым лавыра гыч луктыч. Б. Данилов. С большими усилиями вытащили корову из грязи.

    12. вывозить, вывести; везя отправить за пределы чего-л.

    Терысым лукташ вывозить навоз;

    пум лукташ вывозить дрова.

    Колхозник-шамыч пасулаш ӱяҥдышым лукташ вашкат. М. Большаков. Колхозники спешат вывезти на поля удобрения.

    – Тый, Семон изай, кушко кает? – Кордонышко пу лукташ. С. Чавайн. – Ты, дядя Семон, куда едешь? – На кордон дрова вывозить.

    13. исключать, исключить; удалить из состава чего-л., вывести из числа членов какой-л. организации; уволить с работы

    Списке гыч лукташ исключить из списка;

    институт гыч лукташ исключить из института.

    Мый тыйым паша гыч луктам, заявленийым возо. Д. Орай. Я тебя увольняю с работы, пиши заявление.

    Ванькам суд деч ончыч партий гыч луктыныт. М. Шкетан. Перед судом Ваньку исключили из партии.

    14. выпускать, выпустить, издавать, издать, опубликовать (книгу, газеты и т. д.)

    Оксам лукташ выпускать деньги;

    сатум лукташ выпускать товары;

    книгам лукташ издать книгу.

    Марийланат тыгай газетым лукташ ок лий мо? К. Васин. Разве нельзя издавать такую газету и для марийцев?

    Кызыт ме вес электробритвым луктына, «Эрвий» маналтеш. Ю. Артамонов. Сейчас мы выпускаем новую электробритву, называется «Эрвий».

    15. выносить, вынести, издать; принять какое-л. решение

    Пунчалым лукташ вынести постановление;

    законым лукташ издать закон;

    приговорым лукташ вынести приговор.

    Олык нерген чыла раш. Тӱшкан каҥашыме, пунчалым лукмо. В. Чалай. В отношении лугов всё ясно. Сообща обсуждено, вынесено решение.

    Кузе шонет, Кырля шольо, тугай указым луктын кертыт вет? А. Волков. Как ты думаешь, брат Кырля, могут ведь издать такой указ?

    16. вызывать, вызвать, породить, создать, создавать, заставить появиться, возбудить

    Ӱчашымашым лукташ вызвать спор;

    нелылыкым лукташ порождать трудности;

    ӧрмашым лукташ вызвать удивление;

    ӱшаным лукташ вызвать доверие;

    шинчавӱдым лукташ вызвать слёзы.

    Молан лач тиде муро тынар шонымашым луктеш? М. Рыбаков. Почему именно эта песня вызывает столько раздумий?

    Икмыняр пуш, тыгыде толкыным луктын, вӱдӱмбалне лӱҥгалтеш. К. Васин. Несколько лодок, создавая волны, качаются на воде.

    17. заводить, завести; говорить, заговорить; петь, запеть, выводить мелодию; начать что-л.

    Мутым лукташ завести разговор;

    йомакым лукто завёл сказку;

    семым лукташ выводить мелодию;

    мурым лукташ начать песню.

    А икана ачаж-аважлан колхозыш пурымо нерген мутым лукто. П. Корнилов. А однажды он завёл разговор о вступлении в колхоз.

    Эчан ныжылгырак тошто мурым лукто. Н. Лекайн. Эчан начал нежную старинную песню.

    18. выносить, вынести, доставить, принести куда-л. (на рынок, выставку, на продажу и т. д.)

    Ужалаш лукташ вынести на продажу;

    каҥашаш лукташ вынести на обсуждение;

    конкурсыш лукташ вынести на конкурс.

    Тудо уто-ситым сурт гыч ок лук. П. Корнилов. Он не выносит сор из избы.

    Чеверлыкше пазарышке лукташ огеш кӱл, лийже ушыжо. Калыкмут. Красота не товар для базара, был бы ум.

    19. выводить, вывести, обратить, изменить, превратить из одного в другое

    Чыныш лукташ привести к истине;

    окмакыш лукташ оставить в дураках;

    ончыко лукташ вывести вперёд;

    айдемыш лукташ вывести в человека;

    передовикыш лукташ вывести в передовики.

    Тый мыйым воштылтышыш ит лук. М. Иванов. Ты меня не превращай в посмешище.

    Тудын скрипкаже марий мурым моло мур коклаште ончыл верыш лукто. С. Чавайн. Его скрипка вывела марийскую песню на первое место среди других песен.

    Айста шкенан бригадым ончыл верыш луктына. А. Асаев. Давайте выведем свою бригаду на передовое место.

    20. проявлять, проявить, выразить, выражать, показывать, показать, выказать

    Ӧрмӧ тӱсым лукташ выразить удивление;

    тӱҥшӧ койышым луктеш проявляет черты упрямства.

    Тудо шкенжым вольнан куча, торжа койышым луктеш. Н. Лекайн. Ведёт себя она вольно, проявляет грубости.

    Сайполалан уло селтлыкшым лукташ логалеш. А. Эрыкан. Сайполе приходится показывать все свои хитрости.

    21. выпускать, выпустить, распускать, распустить, дать росток

    Лышташым лукташ распускать листья;

    нерым лукташ распускать почки.

    Тудо (тополь) ужар лышташым эр шошымак луктеш. В. Иванов. Он (тополь) распускает листья ранней весной.

    Уржа озым атыланен кушкеш, вашке пучым луктеш. Й. Осмин. Озимая рожь буйно разрастается, скоро пойдёт в стебель.

    22. снимать, снять (колесо, части и т. д.); потрошить, извлекать содержимое

    Оравам лукташ снять колесо,

    кӧргым лукташ потрошить, вынуть потроха;

    поршеньым лукташ снять поршень.

    Ачый, мый вет лӱмын огыл, уто ораважым веле лукнем ыле. В. Орлов. Папа, я ведь не нарочно, хотел только лишнее колесико снять.

    Печатлыме листым машинке гыч лукто, ӧрдыжкӧ пыштыш. П. Корнилов. Она сняла с машинки отпечатанный лист, отложила в сторону.

    23. выводить, вывести, изображать, изобразить; описать в литературном произведении

    Конешне, еш илыш шотышто автор изишак чиялтен, шешкыжым торжа еҥ семын луктын. А. Волков. Конечно, в отношении семейной жизни автор переборщил немножко, сноху свою изобразил как грубого человека.

    24. выводить, вывести, изобретать, изобрести, создать (машину и т. д.), решить, прийти к заключению (о правилах, формулах, выводах и т. д.)

    Формулым лукташ вывести формулу;

    правилым лукташ вывести правила;

    лӱмым лукташ выдумать прозвище.

    Курым ден тул верч кредалын, луктын айдеме чакмам. В. Колумб. В вековой борьбе за огонь человек изобрёл огниво.

    Тый, Ачин йолташ, оксат шагалат, сандене у «теорийым» луктынат, чын вет? Я. Ялкайн. Ты, товарищ Ачин, придумал новую «теорию», потому что у тебя мало денег, так ведь?

    25. выводить, вывести; произвести на свет детёнышей (о птицах)

    Нуно муныштым ырыкташ шинчыныт, игым лукнешт. Е. Янгильдин. Они сели высиживать свои яйца, хотят вывести птенцов.

    Шырчык игым луктын гын, кыне ӱдаш йӧра. Пале. Если скворец вывел птенцов, пора сеять коноплю.

    26. выводить, вывести, создать (сорт растений, породу животных)

    У урлык уржам луктыныт вывели новый сорт ржи;

    шӧран урлык ушкалым лукмо выведена молочная порода скота;

    биолог-влак у урлык чывым луктыныт биологи вывели новую породу куриц.

    27. задавать, задать, создать, дать начало чему-л. (обычно о нежелательном)

    Пашам лукташ задать работу;

    уто сомылым лукташ создать лишние хлопоты;

    ойгым лукташ провоцировать печаль.

    Тумна, толын, мыланна пашам ок лук ыле гын, очыни, шыже йӱштӧ эр утларак витара ыле. М.-Азмекей. Если бы сова, прилетев, не задала нам работы, холодное осеннее утро совсем проняло бы нас.

    Корно... Корно... Могае тыште ойыртем! Мӧҥгыш толмо годым тайылан лиеш. Кайыме годым веле, курыкыш топкен, шӱртньылаш тыршалын, лакылам луктеш. В. Регеж-Горохов. Дороги... Дороги... Какие они разные. Возвращаешься домой – идёт под гору, уходишь из дома – идёт словно в гору и создаёт ухабины, чтобы ты спотыкался.

    28. выводить, вывести; вытравлять, вытравить; искоренить что-л.

    Осал койышым лукташ кӱлеш надо вытравить его нехорошие повадки;

    кугешнымыжым лукташ вытравить его гордость.

    Мотор Лидат деч лӱдат. Тудым изишак пӱтыралаш, аяр тӱтыражым лукташ ок лий ыле мо? М. Казаков. Боишься своей красотки Лиды? Разве нельзя было её немножко приструнить, вытравить её мутную желчь?

    29. вызволять, вызволить; помочь выйти из трудных обстоятельств

    Азап гыч лукташ вызволить из беды;

    эҥгек гыч лукташ вывести из несчастья.

    30. в сочет. с деепр. формами употребляется в роли всп. гл. для образования составных глаголов, выражает движение изнутри

    Ишкылен лукташ вышибать, вышибить.

    Ишкым ишке дене ишкылен луктыт. Калыкмут. Клин клином вышибают.

    Кучен лукташ выводить, вывести.

    Давай ушкалжым кучен луктына. Н. Лекайн. Давай выведем корову его.

    Пуртен лукташ сводить, свести.

    Рвезе калыкым частьыште вик мончаш пуртен луктыч. В. Микишкин. Молодых людей в части сразу сводили в баню.

    Шӱдырен лукташ вытащить, вытаскивать; выволочь, выволакивать.

    Мешакым шӱдырен лукташ выволочь мешок.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > лукташ

  • 20 идти

    371 Г несов.
    1. куда, откуда, с кем-чем, за кем-чем, на кого-что, с инф., без доп. minema, tulema, liikuma ( sõltuvalt kontekstist: kõndima, sammuma, astuma, jooksma, ujuma, aerutama, purjetama, traavima, voolama, tõusma, laskuma, mööduma jne.); \идтити туда sinna minema, \идтити сюда siia tulema, \идтити оттуда sealt tulema, \идтити вперёд edasi minema, \идтити назад tagasi minema v tulema, \идтити навстречу vastu minema v tulema, \идтити домой koju minema v tulema, \идтити в библиотеку raamatukokku minema, \идтити на работу tööle minema, \идтити из театра teatrist tulema, \идтити из школы koolist tulema, \идтити со стадиона staadionilt v spordiväljakult tulema, \идтити к врачу arstile v arsti juurde minema, \идтити от подруги sõbratari poolt tulema, \идтити в гости külla minema, \идтити из гостей külast tulema, \идтити с друзьями koos sõpradega minema v tulema, \идтити пешком jala v jalgsi minema v tulema, \идтити шагом sammuma, sammu käima, \идтити гуськом hanereas minema v tulema v liikuma, \идтити друг за другом üksteisele v teineteisele järgnema, \идтити по дороге mööda teed minema v tulema v kõndima v liikuma, \идтити к реке jõe äärde v jõele minema, \идтити мимо mööduma, \идтити в магазин за хлебом poest leiba tooma minema, \идтити за сыном в детский сад pojale lasteaeda järele minema, \идтити обедать lõunale minema, \идтити гулять jalutama minema, \идтити на охоту jahile minema, \идтити на медведя karujahile minema, \идтити по ягоды marjule minema, \идтити в монастырь kloostrisse minema, \идтити на войну sõtta minema, \идтити в атаку rünnakule minema, rünnakut alustama, \идтити в наступление peale tungima, pealetungile minema, \идтити в разведку luurele minema, \идтити на выручку appi minema, \идтити в отпуск puhkusele minema, \идтити к намеченной цели eesmärgi poole minema v liikuma, всё \идтиёт к лучшему kõik läheb paremaks, asjad liiguvad paremuse poole, \идтити по пути технического прогресса tehnilise edu teed käima, \идтити за своим учителем oma õpetaja jälil v jälgedes käima, \идтити за Коммунистической партией и пролетариатом kommunistlikule parteile ja proletariaadile järgnema, \идтити рука об руку käsikäes minema v sammuma, \идтити в авангарде esirinnas sammuma, поезд \идтиёт! rong tuleb v saabub, следующий поезд \идтиёт утром järgmine rong läheb hommikul, от вокзала до центра города автобус \идтиёт двадцать минут jaamast kesklinna sõidab buss kakskümmend minutit, грядою \идтиут облака pilved sõuavad reas, машины шли плотной колонной autod liikusid tiheda kolonnina, про него \идтиёт слух v молва tema kohta liigub kuuldus, письма \идтиут долго kirjad lähevad v tulevad v käivad kaua, \идтити рысью traavima, traavi sõitma, \идтити на вёслах aerutama, \идтити на парусах purjetama, с севера шли холода põhja poolt lähenes külm, põhja poolt tuli üks külmalaine teise järel, день \идтиёт за днём päev möödub päeva järel, время \идтиёт aeg läheb v möödub, весна идёт kevad tuleb, из трубы \идтиёт дым korstnast tõuseb v tuleb suitsu, из раны \идтиёт кровь haavast tuleb verd, сон не \идтиёт uni ei tule, \идтити на растопку tulehakatuseks v läiteks minema, \идтити в пищу toiduks minema, \идтити (замуж) за кого kellele (mehele) minema v (naiseks) tulema, \идтити в починку parandusse minema, \идтити в продажу müügile minema, \идтити на экспорт ekspordiks minema, \идтити на подъём tõusuteed käima v minema, \идтити в уровень с веком ajaga sammu pidama, \идтити ко дну v на дно (1) põhja minema, (2) ülek. põhja kõrbema, товар \идтиёт за бесценок kaup tuleb poolmuidu käest anda, \идтити походом на кого kelle vastu sõjakäiku alustama, \идтити в открытую против кого kelle vastu otse v avalikult välja astuma, \идтити добровольцем в армию vabatahtlikuna sõjaväkke astuma, \идтити в комсомол komsomoli astuma, \идтити в ремесленное училище tööstuskooli astuma v (õppima) minema, река \идтиёт изгибами jõgi lookleb, шрам \идтиёт через всю щеку arm jookseb üle kogu põse, жалованье \идтиёт kõnek. palk jookseb, на экранах \идтиёт новая кинокомедия kinodes jookseb uus komöödiafilm, картофель \идтиёт в ботву kartul kasvab pealsesse, \идтити на убыль kahanema, \идтити впрок кому kellele kasuks tulema, \идтити к концу lõpule lähenema, \идтити на поправку paranema, \идтити на снижение laskuma, \идтити на понижение alanema, \идтити на посадку maandele v maandumisele minema v tulema, maandumist alustama, \идтити на сближение lähenema, \идтити на примирение (ära) leppima, \идтити на риск riskima, riskile välja minema, \идтити на обман pettusele välja minema, \идтити на уступки järele andma, järeleandmisi tegema, \идтити на жертвы ohvreid tooma, \идтити на хитрость kavaldama, \идтити на всё kõigeks valmis olema, не \идтиёт ни на какие уговоры ta ei lase end karvavõrdki veenda, не \идтиёт ни в какое сравнение ei lase end võrreldagi;
    2. käima, toimuma, olema; часы \идтиут точно kell käib täpselt, разговор \идтиёт об уборке урожая jutt käib viljakoristusest, речь \идтиёт о судьбе девушки jutt on neiu saatusest, \идтиут последние приготовления on käimas viimased ettevalmistused, \идтиут экзамены on (käimas) eksamid, \идтиёт заседание koosolek käib (parajasti), \идтиут бои käivad lahingud, \идтиёт 19-й год on aasta 19, ребёнку \идтиёт пятый год laps käib viiendat aastat, он \идтиёт первым в списке ta on nimekirjas esimene;
    3. (välja) käima, käiku tegema; \идтити конём ratsuga käima, \идтити козырем trumpi välja käima;
    4. edenema, laabuma; работа \идтиёт вяло töö edeneb visalt v aeglaselt, работа не \идтиёт töö ei laabu v ei lähe, дело \идтиёт на лад asi hakkab laabuma;
    5. кому, к чему sobima; этот цвет ей очень \идтиёт see värv sobib talle väga;
    6. на кого-что kuluma, minema; много сил \идтиёт на подготовку ettevalmistuseks kulub palju jõudu, на костюм \идтиёт три метра материи ülikonnale v kostüümile läheb kolm meetrit riiet, много денег \идтиёт на ремонт remont läheb palju maksma;
    7. sadama; \идтиёт дождь vihma sajab, \идтиёт снег lund sajab;
    8. куда viima; дверь \идтиёт в кабинет uks viib kabinetti, дорога \идтиёт в гору tee viib v läheb mäkke;
    9. от кого-чего pärinema, tulenema; его музыкальность \идтиёт от матери musikaalsuse on ta pärinud emalt, musikaalsuse poolest on ta emasse;
    10. на что kõnek. näkkama (kala kohta);
    11. kõnek. õppima; она хорошо \идтиёт по всем предметам tal on edu kõigis õppeaineis; ‚
    \идтити в гору ülesmäge minema v sammuma;
    \идтити в ногу с кем-чем sammu pidama kellega-millega;
    \идтити к венцу v
    под венец с кем van. altari ette astuma kellega;
    \идтити v
    отправиться на боковую kõnek. põhku pugema, küliti viskama;
    \идтити на поводу у кого kelle lõa otsas olema;
    \идтити на удочку kõnek. õnge v liimile minema;
    \идтити насмарку kõnek. vett vedama v mokka v aia taha minema;
    \идтити по миру kerjama, kerjakotiga käima;
    \идтити по следам v
    стопам кого kelle jälgedes käima; vrd.

    Русско-эстонский новый словарь > идти

См. также в других словарях:

  • Семейство полорогие —         (Bovidae)** * * Семейство полорогих, или бычьих самая обширная и разнообразная группа парнокопытных, включает 45 50 современных родов и около 130 видов.         Полорогие животные составляют естественную, ясно очерченную группу. Как ни… …   Жизнь животных

  • Путешествие из Каира на Синай — Монахи, не знающие ни Бога, ни людей, уединились в пустыне и жили там только для себя, что совсем уже не по христиански, христианину подобает оставаться на миру, среди людей. Лютер* * В этой цитате из Лютера, основавшего носящее его имя… …   Жизнь животных

  • Гора Клементьева — (Узун Сырт, что в переводе с тюркского означает «плоская спина») находится на Юго Восточном побережье Крыма, между Феодосией и Коктебелем. Гора представляет собой широкое плато длиной более 5 километров. Южный склон горы – крутой (перепад высот… …   Энциклопедия туриста

  • Колдовство —         Склонила на Ланке главу краса Хималаев         Махадая, Меру великой сестрица родная.         Тоскует она века по отчизне далекой,         Надеясь и ныне на исполненье зарока,         Который был дан божественной обезьяной         Во имя… …   Энциклопедия мифологии

  • Качканар (гора) — Качканар Вид на гору Качканар со стороны Нижневыйск …   Википедия

  • Киево-Печерская лавра — находится на южной оконечности Киева, на правом, высоком берегу Днепра, и занимает два холма, разделенные глубокой, спускающейся до Днепра ложбиной. В XI в. эта местность была покрыта лесом; сюда удалялся для молитвы священник близлежащего села… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Киево-Печерская лавра — Монастырь Киево Печерская лавра укр. Києво Печерська лавра …   Википедия

  • Киево-Печерская Лавра — Монастырь Киево Печерская Лавра укр. Києво Печерська лавра Раскрашенная (литографическая) открытка c …   Википедия

  • Киево-Печерская крепость — Монастырь Киево Печерская Лавра укр. Києво Печерська лавра Раскрашенная (литографическая) открытка c …   Википедия

  • Киево-Печерский монастырь — Монастырь Киево Печерская Лавра укр. Києво Печерська лавра Раскрашенная (литографическая) открытка c …   Википедия

  • Киево-Печёрская лавра — Монастырь Киево Печерская Лавра укр. Києво Печерська лавра Раскрашенная (литографическая) открытка c …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»